Джумагулов Апас Джумагулович

Джумагулов Апас Джумагулович кирг. Апас Жумагулович Жумагулов
Прапор 11-й Голова Ради міністрів Киргизької РСР
20 травня 1986 — 21 січня 1991 року
Попередник:	Арстанбек Дуйшеєв
Наступник:	Насирдін Ісанов
Прапор 3-й Прем'єр-міністр Киргизстану
14 грудня 1993 — 14 березня 1998 року
Попередник:	Алмамбет Матубраїмов
Наступник:	Кубаничбек Жумалієв
Народження:	19 вересня 1934(1934-09-19) (90 років) Арашанd, Киргизька Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР, СРСР
Країна:	Киргизстан  СРСР
Освіта:	Російський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкіна (1958)
Ступінь:	доктор геолого-мінералогічних наук
Партія:	КПРС
Нагороди:	Герой Киргизької Республіки
Медіафайли у Вікісховищі

Апас Джумагулович Джумагулов (кирг. Апас Жумагулович Жумагулов; нар. 19 вересня 1934, село Арашан, тепер Аламудунського району Чуйської області, Киргизстан) — киргизький радянський науковець, партійний діяч, політик, дипломат і бізнесмен, голова Ради міністрів Киргизької РСР у 1986-1991 роках, 3-й прем'єр-міністр Киргизстану. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1986—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Депутат Верховної ради Киргизької РСР. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Депутат Жогорку Кенеш. Доктор геологічних наук.

Життєпис

Народився в родині службовця.

1958 року закінчив Московський інститут нафтохімічної й газової промисловості імені І. М. Губкіна за спеціальністю гірничий інженер-геолог. Там же закінчив аспірантуру й захистив кандидатську дисертацію в 1968 році. 1981 року закінчив заочно Академію суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1958—1959 роках працював лаборантом, старшим лаборантом комплексної Південної геологічної експедиції АН СРСР у Москві. Від 1959 до 1960 року був старшим геологом нафтопромислу Чангар-Таш управління «Киргизнафта». У 1960—1962 роках — завідувач центральної науково-дослідної лабораторії, головний геолог контори буріння управління «Киргизнафта».

Член КПРС з 1962 року.

У 1962—1973 — головний інженер нафтопромислового управління «Киргизнафта».

У 1973—1979 роках — завідувач промислово-транспортного відділу ЦК КП Киргизії.

26 лютого 1979 — 13 грудня 1985 року — секретар ЦК КП Киргизії.

27 червня 1985— 28 червня 1986 роках — 1-й секретар Іссик-Кульського обласного комітету КП Киргизії.

20 травня 1986 — 21 січня 1991 року — голова Ради міністрів Киргизької РСР.

Після здобуття Киргизстаном незалежності залишився на державній службі:

• 1991—1993 — голова Чуйської обласної Ради народних депутатів, голова Чуйської обласної державної адміністрації;
• 14 грудня 1993 — 14 березня 1998 — Прем'єр-міністр Киргизької Республіки;
• 1998—1999 — голова ради директорів АТ «Кыргызнефтегаз»;
• 1998—2003 — посол Киргизстану в Німеччині, Ватикані, Швеції, Данії й Норвегії;
• 2005—2007 — посол Киргизстану в Росії, Фінляндії, Азербайджані, Вірменії та Грузії.

Окрім того був головою Фонду милосердя, інновації й подолання бідності (1997-2005), головою ради директорів компанії «Постнофф и К», Москва (2003—2005), головою ради директорів «Азия Цемент», керівником проекту з будівництва цементного заводу в Пензенській області (2007—2016). Від 2007 до 2017 року очолював раду директорів Кара-Балтийського гірничо-рудного комбінату. Від 2016 року — керівник проекту з будівництва цементного заводу в Кемінському районі Чуйської області.

Академік Міжнародної інженерної академії, Інженерної академії Киргизстану, дійсний іноземний член Російської академії природничих наук, член Академії педагогічних і соціальних наук Росії. Почесний професор Державного педагогічного університету імені Арабаєва. Член Ост-Академії (Брухзаль, Німеччина).

Нагороди і звання

• орден «Манас» I ст. (Киргизстан) (1.04.1998)
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• орден Дружби (Російська Федерація) (20.09.2007)
• Великий хрест 1-го ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (Німеччина)
• медалі
• Лауреат Державної премії Киргизької Республіки з науки і техніки
• Заслужений працівник промисловості Киргизької Республіки
• Почесний громадянин міста Нарин
• Почесний громадянин села Чайок
• Почесний громадянин міста Кочкор-Ата

Джерела

• ДЖУМАГУЛОВ Апас. [1] (рос.). Личности. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
• Джумагулов Апас Джумагулович. [2] (рос.). Универсальная энциклопедия Кирилла и Мефодия. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
• Джумагулов Апас Джумагулович. [3] (рос.). Кто есть кто. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.