Джураб
| Джураб | ||||
 | ||||
| 17° пн. ш. 18° сх. д. / 17° пн. ш. 18° сх. д. | ||||
| Країна |  Чад | |||
| Регіон | Борку | |||
| Тип | піщана | |||
| Довжина | 500 км | |||
| Ширина | 500 км | |||
| Площа | 200 000 км² | |||
Джураб (Djourab, جراب) — піщана пустеля (ерг), частина пустелі Сахара, розташована на півночі Чаду[1][2][3]. Вона охоплює більшу частину регіону Борку, а також частини сусідніх регіонів Тібесті і Еннеді.
Пустеля Джураб відділена від решти Сахари басейном Чаду. На захід від Джурабу, у західному Чаді та Нігері, розташована пустеля Тенере (ерг Білма[en]), а на північ від пустелі лежать гори Тібесті. З озера Чад до западини Боделе через пустелю тече ваді Бахр-ель-Газаль.
На східному краю пустелі розташоване поселення Коро-Торо та в'язниця суворого режиму. Найбільшими поселеннями в пустелі Джураб є Салаль[en] на півдні та Фая-Ларжо на північному сході.
Дослідження, проведене у 2006 році показало, що пустеля Джураб утворилася принаймні сім мільйонів років тому[4]. Саме в пустелі Джураб, у місцевості Торос-Меналла, дослідники виявили значні масиви викопних дюн, які свідчать про те, що ерг почав формуватися вже у верхньому міоцені. Ці дюни є найдавнішим прямим свідченням опустелювання Сахари. У ранньому голоцені клімат регіону характеризувався тимчасовим настанням вологих умов, коли ландшафт Джурабу був представлений зеленими саванами з численними озерами[5].
У пустелі Джураб, зокрема в місцевостях Коссом-Бугуді та Торос-Меналла було знайдено безліч скам'янілостей[6]. Команда під керівництвом Мішеля Брюне з Університету Пуатьє проводила розкопки в пустелі у середині 1990-х років[7][8]. У 2001 році в Торос-Меналлі, розташованій за 100 км на північ від Салаля, на висоті 250 м над рівнем моря, було знайдено скам’янілості чадського сахельантропа (Sahelanthropus tchadensis), виду гомінідів, який жив близько 7 мільйонів років тому[2][7][9]. Крім того, у 1994 році в Джурабі дослідники з Франко-Чадської палеоантропологічної експедиції виявили скам’янілості бахр-ель-газальського австралопітека (Australopithecus bahrelghazali), єдиного австралопітека, знайденого поза межами Східної Африки.
- ↑ Gibbons, Ann (2006). The Places: The Djurab Desert, Chad. The First Human: The Race to Discover Our Earliest Ancestors. Doubleday. с. 306. ISBN 9780385512268.
- ↑ а б Sarmiento та ін., 2007, с. 30.
- ↑ Henke та Tattersall, 2007, с. 537.
- ↑ Archives des communiqués de presse. Archives. Процитовано 07-04-2023..
- ↑ Le Sahara aurait plus de sept millions d'années !. Actu-environnement. Процитовано 27-08-2020..
- ↑ de Bonis, Louis; Peginé, Stéphane; Mackaye, Hassane Taisso; Likius, Andossa; Vignaud, Patrick; Brunet, Michel (December 2008). The fossil vertebrate locality Kossom Bougoudi, Djurab desert, Chad: A window in the distribution of the carnivoran faunas at the Mio–Pliocene boundary in Africa. Comptes Rendus Palevol. 7 (8): 571—581. doi:10.1016/j.crpv.2008.10.004.
- ↑ а б Parsell, D. L. (11 липня 2011). Skull Fossil Opens Window Into Early Period of Human Origins. National Geographic News. Архів оригіналу за 16 березня 2006. Процитовано 23 листопада 2017.
- ↑ MPFT. Dossier de Presse (PDF). Centre national de la recherche scientifique. Процитовано 23 листопада 2017.
- ↑ Miller, André (10 жовтня 2002). Toumai - of the Djurab desert of northern Chad. Université de Montréal. Процитовано 23 листопада 2017.
- Henke, Winfried; Tattersall, Ian (2007). Handbook of Paleoanthropology: Vol I:Principles, Methods and Approaches Vol II:Primate Evolution and Human Origins Vol III:Phylogeny of Hominids. Springer Science & Business Media. с. 2069. ISBN 9783540324744.
- Sarmiento, Esteban E.; Sawyer, Gary J.; Milner, Richard; Deak, Viktor (2007). We Were Not Alone. У Tattersall, Ian (ред.). The Last Human: A Guide to Twenty-two Species of Extinct Humans. Yale University Press. с. 29. ISBN 9780300100471.
|
Це незавершена стаття з географії Чаду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |