Дзвиняч Горішній
| село Дзвиняч Горішній | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Основні дані | |
| Засноване | 1529 |
| Населення | 0 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′55″ пн. ш. 22°46′49″ сх. д.H G O |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Дзвиняч Горішній | |
 Дзвиняч Горішній | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Дзвиняч Горішній (пол. Dźwiniacz Górny) — колишнє лемківське село над Сяном.
Правобережна частина села опинилась в Україні — у тодішньому Турківському районі, лівобережна — в Польщі, у гміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства.
Засноване до 1529 року краківським воєводою Петром Кмітом. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства.
У 1772—1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії, від 1867 року село належало до Турківського повіту. У 1881 році в селі нараховувалося 130 будинків і 885 мешканці, з них 775 греко-католиків, 7 римо-католиків і 103 юдеї
У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Турківського повіту Станиславівського воєводства (від 1931 року — Львівського воєводства), у 1934—1939 роках — у складу ґміни Тарнава Ніжна. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1770 осіб, з них 1580 українців, 25 поляків та 165 євреїв[1].
Від 1939 року село належало до Дрогобицької області. Виселене протягом 1944—1946 років.
В податковому реєстрі за 1589 рік у Дзвинячі Горішньому згадується церква. 1789 року зведена іще одна дерев'яна церква — на лівому березі річки Сян. 1905 року на правому березі Сяну зведено церкву Св. арх. Михайла — була парохіяльною церквою Затварницького деканату (від 1924 року — Турчанського) Перемишльської єпархії УГКЦ, знищена після другої світової війни. Священик церкви св. арх. Михайла отець Юрій Кміт вивчав бойківський фольклор, написав «Словник бойківських діалектів».
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 95.
- Неіснуючі села Турківського району. turka-ua.net. 14 листопада 2009. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 28 серпня 2022.
- Dźwiniacz Górny (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 309. (пол.)
 Населені пункти колишнього Турківського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Багнувате • Беньова • Бережок • Бітля • Боберка • Буковинка • Верхнє • Верхнє Висоцьке • Верхнє Гусне • Верхній Турів • Верхня Яблунька • Вовче • Головське • Дністрик-Дубовий • Жукотин • Завадівка • Закичера • Закіпці • Заріччя • Зворець • Зубриця • Івашківці • Ільник • Ісаї • Карпатське • Кіндратів • Комарники • Коритище • Красне • Кривка • Кринтята • Ластівка • Либохора • Ліктів • Лімна • Лопушанка • Лосинець • Мала Волосянка • Матків • Межигір'я • Мельничне • Мохнате • Нижнє • Нижнє Висоцьке • Нижнє Гусне • Нижній Турів • Нижня Яблунька • Присліп • Радич • Риків • Розлуч • Ропавське • Свидник • Сигловате • Стоділка • Сянки • Хащів • Шандровець • Штуковець • Шум'яч • Яблунів • Явора • Яворів • Ясениця • Ясенка-Стецьова |
Адміністративний центр: Літовищі | ||
| Села | Волосате • Беньова (покинуте) • Береги Горішні • Бережки • Буковець (покинуте) • Вижня Тернава (покинуте) • Дверник • Дверничок • Дидьова (покинуте) • Затварниця • Криве над Сяном • Лікоть (покинуте) • Літовищі • Нижня Тернава • Пщеліни • Смільник • Соколики (покинуте) • Ступосяни • Сянкі (покинуте) • Устрики Горішні • Хміль |  |
| Інші населені пункти | ||
| Колишні населені пункти | ||