Дзвоники скупчені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дзвоники скупчені
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Дзвоники (Campanula)
Вид:
Дзвоники скупчені (C. glomerata)
Біноміальна назва
Campanula glomerata
L., 1753

Дзвоники скупчені,[1] дзвоники купчасті,[1] дзвоники головчасті[2] (Campanula glomerata) — багаторічна рослина, анемохор, автохор, ентомофіл. Представник роду дзвоники (Campanula), родини дзвоникові (Campanulaceae).

Поширення та екологія

[ред. | ред. код]

Дзвоники скупчені поширені у всій Європі (окрім крайніх районів півночі та півдня), на Кавказі, в Ірані, в Альпах до 1700 м, місцями — до 2000 м, у Словацьких Татрах — до 1700 м. В Українських Карпатах вид поширений у всіх гірських районах.

Зростають у лісовому (середньолісові луки, галявини) та субальпійському, інколи у нижній частині альпійського поясах, полюбляє субстрат із підвищеним вмістом карбонатів.

Європейсько-передньоазійський монтанно-субальпійський вид.

Морфологія

[ред. | ред. код]

Трав'яниста рослина 15-70 см заввишки, має глибоке коріння (до 0,5 м), надземна частина більш-менш густо коротко запушена, інколи стебло зовсім голе, часто фіолетове. Листки нерівнозубчасто-пилчасті, нижні — із заокругленою або серцеподібною основою пластинок і довгими черешками, видовженояйцеподібні, знизу коротко запущені або тільки жорсткі, верхні стеблові — видовженоланцетні, сидячі, з широкою стеблообгортною основою, на верхівці загострені. Віночок 15-35 мм завдовжки, фіолетовий, зрідка білий, інколи зовні запушений. Цвіте в липні-серпні.

Використання

[ред. | ред. код]

В народній медицині

[ред. | ред. код]

Надземну частину рослини в період цвітіння використовують в народній медицині як заспокійливий засіб у разі збудження, мігрені, укусів скажених тварин, для полоскання горла й ротової порожнини під час запальних процесів.

Квітникарство

[ред. | ред. код]

Вид має декоративні властивості, тривалий час цвіте, і тому його використовують в квітникарстві. Рекомендований для вирощування в альпінаріях, відомо багато садових різновидів і форм.

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

У надземній частині рослини містяться флавоноїди, кофеїнова й кумарова кислоти, а в листках — до 1290мг% аскорбінової кислоти.

Охорона

[ред. | ред. код]

Зростають на території всіх масивів Карпатського біосферного заповідника і в Карпатському національному природному парку.

Найбільшого антропогенного впливу зазнає через витоптування під час переганяння овечих отар.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Campanula glomerata cephalotes
  • Campanula glomerata cervicarioides
  • Campanula glomerata daqingshanica
  • Campanula glomerata elliptica
  • Campanula glomerata farinosa
  • Campanula glomerata glomerata
  • Campanula glomerata hispida
  • Campanula glomerata serotina
  • Campanula glomerata subcapitata

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Campanula glomerata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. «Дикорастущие полезные растения Украины». Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]