Класифікація приголосних звуків в українській мові
Приголосні звуки української мови — звуки, що утворюються за допомогою голосу й шуму (сонорні) або тільки шуму (шумні), при їх вимові струмінь видихуваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на різноманітні перешкоди.
При цьому, слід відрізняти звуки мови (фонеми), які є самостійними фонологічними одиницями, і звуки мовлення (алофони) , серед яких можуть бути наявні варіації реалізації (вимови) самостійних фонем (як наприклад, у слові свято, звук [в’] є пом'якшеною версією/ алофоном звука [в]). В українській мові нараховується 32 приголосні фонеми, що в свою чергу класифікуються наступним чином:
- за участю голосу та шуму (найбільший поділ, на сонорні та шумні)
- за пасивним органом (губні, язикові, глоткові/ гортанні);
- за місцем творення (для губних: губно-губні, губно-зубний (один звук); для язикових: передньоязикові (до яких належать ясенні та шиплячі), середньоязиковий (один звук), задньоязикові; для глоткових: глоткові);
- за ступенем палаталізації (тверді, пом'якшені (алофон), м'які, палатальні).
- за довжиною (звичайні, довгі).
УФА (українська фонетична абетка) — неуніфікована система запису звуків української мови, засобами кирилиці (переважно українською абеткою, та деякими іншими засобами письма, як білоруська літера ў чи службові символи, такі як апострофи і дужки), має значну перевагу перед МФА у вигляді графічного відокремлення м'яких і пом'якшених звуків (різних ступенів палаталізації). УФА використовується зокрема у шкільних підручниках, посібниках з української мови, українськомовних розділах вікіпедії та вікісловника.
Спосіб утворення | Місце утворення | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Губні | Язикові | Глоткові | |||||||||||||
Передньоязикові | Середньоязикові | Задньоязикові | |||||||||||||
Губно-губні | Губно-зубні | Ясенні | Шиплячі | ||||||||||||
тверді | пом'якшені
(алофони) |
тверді | пом'якшені
(алофони) |
тверді | м'які | тверді | пом'якшені
(алофони) |
палатальні | тверді | пом'якшені
(алофони) |
тверді | пом'якшені
(алофони) | |||
шумні | проривні | гл. | [п]
/p/ |
[п’]
/pʲ/ |
[т]
/t/ |
[т']
/tʲ/ |
[к]
/k/ |
[к’]
/kʲ/ |
|||||||
дз. | [б]
/b/ |
[б’]
/bʲ/ |
[д]
/d/ |
[д']
/dʲ/ |
[ґ]
/ɡ/ |
[ґ’]
/ɡʲ/ |
|||||||||
африкати | гл. | [ц]
/t͡s/ |
[ц']
/t͡sʲ/ |
[ч]
/t͡ʃ/ |
[ч’]
/t͡ʃʲ/ |
||||||||||
дз. | [д͡з]
/d͡z/ |
[д͡з']
/d͡zʲ/ |
[д͡ж]
/d͡ʒ/ |
[д͡ж’]
/d͡ʒʲ/ |
|||||||||||
фрикативи | гл. | [ф]
/f/ |
[ф]
/f/ |
[с]
/s/ |
[с']
/sʲ/ |
[ш]
/ʃ/ |
[ш’]
/ʃʲ/ |
[х]
/x/ |
[х’]
/xʲ/ |
||||||
дз. | [з]
/z/ |
[з']
/zʲ/ |
[ж]
/ʒ/ |
[ж’]
/ʒʲ/ |
/ɣ/ | [г]
/ɦ/ |
[г’]
/ɦʲ/ | ||||||||
сонорні | носові | дз. | [м]
/m/ |
[м’]
/mʲ/ |
[н]
/n/ |
[н']
/nʲ/ |
|||||||||
апроксиманти | [в]
/ʋ/ |
[в’]
/ʋʲ/ |
[й] або [j]
/j/ |
||||||||||||
бокові апроксиманти | [л]
/ɫ/, /l/ |
[л']
/lʲ/ |
|||||||||||||
дрижачі | [р]
/r/ |
[р']
/rʲ/ |
Коментарі:
- Фонеми виділені напівжирним шрифтом, у той час, як звичайні залишаються незмінними.
- Різні лінгвісти позначають звук /j/ в УФА по-різному, деякі використовують кириличну [й] для всіх випадків реалізації цієї фонеми, а хтось[1] [2] використовує два різні символи, для вокалізованого звуку [ĭ] (який з'являється у більшости випадків використання літери й), та складового [j] (що з'являється у сполученні йо).
- Звуки [х] та [г] не є абсолютно парними (вони, ніби "перестрибують" через рядок задньоязикових, до глоткових), але за відсутністю фонеми, що була б абсолютною парою, вони традиційно об'єднуються в пару [х] — [г], за глухістю та дзвінкістю. Незважаючи на це, звук /ɣ/ (парний до [х]) з'являється в якости алофона, у позиціях, де після х іде дзвінкий шумний приголосний, як у слові чахохбілі [чахоɣб’іл'і]. У шкільних підручниках, й інших джелелах, він за традицією записується як [г].
- Тверді приголосні, що не є палаталізованими, не мають особистих означок/символів, у той час, як м'які приголосні позначаються прямим типографічним апострофом ⟨ ' ⟩, або скісною рискою/акутом ⟨ ´ ⟩. Пом'якшені, у свою чергу, позначаються рукописним апострофом ⟨ ’ ⟩ (іноді, помилково позначається двома апострофами). Палаталіний звук [й] за відсутністю твердої пари, не позначається будь-якими засобами, крім власного накреслення.
- Звук [в] (який розвинувся із праслов'янського звуку *w, оскільки праслов'янській мові були непритаманні звуки [v] та [f]) та запозичений звук [ф] не є парними, та навіть не є "парними через рядок", як пара [х] — [г].
За участю голосу й шуму приголосні звуки поділяють на сонорні, і шумні (що, в свою чергу, поділяються на більш вокалізовані, дзвінкі, і менш цілком шумні — глухі).
- Сонорні звуки — приголосні, що характеризуються перевагою тону над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до голосних звуків. Це, зокрема, [в], [л], [м], [н], [р]. Звуки [л] та [р], і всі звуки в їх межах, мають назву "плавні".
- Шумні звуки — приголосні, що творяться за допомогою голосу й шуму. Залежно від наявності голосу, вони поділяються на дзвінкі й глухі. Дзвінкі й глухі (крім [ф]) утворюють акустичні пари. Сонорні звуки таких пар не мають.
Класифікація | Фонеми | Коментар | |
---|---|---|---|
Сонорні | [в], [м], [н], [н'], [л], [л'], [р], [р'], [й] | голос переважає над шумом. | |
Шумні | Дзвінкі | [б], [д], [д'], [г], [з], [з'], [ж], [дж], [дз], [дз'], [ґ] | шум переважає над голосом. |
Глухі | [п], [т], [т'], [к], [с], [с'], [ш], [ч], [ц], [ц'], [ф], [х] | тільки шум. |
На відміну від інших слов'янських мов, таких як наприклад сербська, чеська чи словацька, в українській мові сонорні звуки не можуть утворювати склади. У запозичених з інших мов словах, що закінчуються на -тр, -др (Олександр, театр, метр, пюпітр), замість створення окремих, силабічних складів [tr̩], [dr̩] вимовляються як [тер], [дер], що мало відображення у Скрипниківці.
Вокалізація (редукція) звуку [в] відбувається після голосних звуків, якщо після нього немає іншого голосного (при цьому, наявність голосного перед цим звуком, може бути поза межами слова, як наприклад у словосполученнях, де перше слово закінчується на голосну, а друге починається на літеру в: на вплив [на‿ўплиў], але: через вплив [че́реиз вплиў].
Критерії, за якими [в] переходить у [ў]:
- у кінці слова після голосного: став [стаў];
- всередині слова після голосного перед приголосним: автор [аўтор];
- на початку слова перед приголосним, якщо перед ним є голосна: на вплив [на ўплиў], але через вплив [че́реиз вплиў].
За місцем творення приголосні поділяються на:
- губні;
- губно-губні;
- губно-зубний звук [ф];
- язикові — приголосні, які залежно від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяються на:
- передньоязикові;
- середньоязиковіий звук [й];
- задньоязикові;
- глотковий (фарингальний) звук [г].
Класифікація | Фонеми | |
---|---|---|
Губні | Губно-губні | [б], [п], [в], [м] |
Губно-зубний | [ф] | |
Язикові | Передньоязикові | [д], [д'], [т], [т'], [з], [з'], [c], [c'], [ц], [ц'], [дз], [дз'], [ж], [ч], [ш], [дж], [л], [л'], [н], [н'], [р], [р'] |
Середньоязиковий | [й] | |
Задньоязикові | [ґ], [к], [х] | |
Глотковий | [г] |
За способом творення приголосні звуки поділяються на:
- проривні:
- африкати;
- фрикативи;
- носові;
- бокові;
- апроксиманти;
- дрижачі.
Класифікація | Фонеми |
---|---|
Проривні | [б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [ґ], [к] |
Африкати | [дж], [дз], [дз'], [ч], [ц], [ц'] |
Фрикативи | [ф], [з], [з'], [с], [с'], [ж], [ш], [й], [г], [х], [л], [л'] |
Носові | [м], [н'], [н] |
Бокові | [л], [л'] |
Апроксиманти | [в], [й] |
Дрижачі | [р], [р'] |
Приголосні звуки за палаталізацією поділяють на тверді, пом'якшені, м'які та палатальні.
Класифікація | Звуки | Коментар |
---|---|---|
Тверді | [д], [т], [л], [н], [р], [з], [ц], [с], [дз], [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к], [х], [ж], [ч], [ш], [ґ], [дж] | за умовченням, на позначення відповідних літер |
Пом'якшені | [б’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [дж’], [ґ’], [к’], [х’], [г’] | губні, шиплячі та заньоязикові звуки, перед літерами і, я, ю, є |
М'які | [д'], [т'], [н'], [дз'], [ц'], [з'], [с'], [й], [л'], [р'] | ясенні, плавні звуки, перед літерами і, я, ю, є, ь |
Палатальний | [й] | за умовченням |
- Вимова в українській літературній мові
- Українська фонетика
- Вимова
- Фонетика
- Голосний звук
- Приголосний звук
- ↑ Довідник з української мови. 5—11 класи.— 2-ге вид., виправл.—Х.: Вид-во "Ранок", 2011.— 464 с. — (навчально-практичний довідник) О. О. Тєлєжкіна. ISBN 978-611-540-218-2.
- ↑ Орфоепічний словник / Укладач Погрібний М. І.,К.:Рад.школа, 1983. — 629с.