Дивин (Кобринський район)
село Дивин | ||||
Транслітерація назви | Dzivin | |||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
51°57′28″ пн. ш. 24°34′31″ сх. д. / 51.957777777778° пн. ш. 24.575277777778° сх. д. | ||||
Країна | Білорусь | |||
Область | Берестейська область | |||
Район | Кобринський район | |||
Рада | Дивинська сільська рада | |||
Населення | 3130 (2009[1]) | |||
Часовий пояс | час у Білорусі | |||
Поштовий індекс | 225876 | |||
Телефонний код | +375-1642 | |||
Транспорт, відстані | ||||
До Мінська | ||||
- фізична | 295 км | |||
Дивин у Вікісховищі |
Дивин[2][3] (біл. Дзівін) — село в Білорусі, у Кобринському районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Дивинська сільська рада[1].
Розташоване над озером Любязь, за 10 км від білорусько-українського кордону та за 34-40 км на південь від Кобрина[2][3]. Земля піскувата та врожайна, з типово поліськими заболоченими околицями[3].
Вперше згадується 1441 року як місто Кобринського князівства[2]. 1642 року отримав Магдебурзьке право, яке згодом утратив[2].
У часи входження до складу Російської імперії Дивин був містечком Кобринського повіту, на старому тракті з Ковеля до Кобрина[3]. Тоді в містечку діяли дві церкви, синагога, декілька крамниць, велася торгівля рибою[3].
У 1918—1939 роках у містечку велося активне українське життя — діяв місцевий відділ «Просвіти», хор, ставилась опера Миколи Лисенка «Наталка Полтавка»[2].
У 1942 році в околицях Дивина була заснована перша сотня УПА[2]. У червні 1943 року бійці УПА здійснили напад на німецький гарнізон Дивина[4].
У 2012 році перед 70-ю річницею створення УПА президент Благодійного фонду Україна-Русь Ростислав Новоженець звертався до президента Білорусі Олександра Лукашенка з проханням дозволити встановити в околицях Дивина меморіальну дошку УПА, на що отримав від управління культури Берестейського облвиконкому відмову[5].
У 1878 році в Дивині налічувалося там 2 490 мешканців, з них 998 євреїв[3].
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становило 3130 осіб[1].
Пам'яткою архітектури села є церква Параскеви П'ятниці[2].
- Гапонович Степан, провідник Дивинського районного проводу ОУН[6].
- Гапонович Терентій Нестерович («Борзенко», «Левченко», «Терешко», 1901 — березень 1947), командир кущової боївки ОУН[6].
- Люлькович Микола («Мандрівний», 1920 — 29 червня 1949), референт пропаганди Дивинського районного проводу ОУН[6].
- Люлькович Микола Тихонович («Дворко», «Листок», «Максим», 1923 — ?), провідник Дивинського районного проводу ОУН[6].
- Скращук Іван Антонович («Веснянка»), референт Служби безпеки Дивинського районного проводу ОУН[6].
- ↑ а б в г Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 січня 2020. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж Леонюк В. Дивин // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 116-117. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ а б в г д е Цинкаловський О. Дивин // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — 601 с.
- ↑ Українська Повстанська Армія. Бойові дії УПА за 1943-1950 рр. — Лондон : Вид. ОУН, 1960. — Т. 2. — С. 13. — (Бібліотека Українського підпільника; ч. 7)
- ↑ У Білорусі не дозволили встановити меморіальну дошку на честь УПА. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 лютого 2020.
- ↑ а б в г д Антонюк, Ярослав. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930–1955). — Львів; Торонто : Літопис УПА, 2014. — Т. 13. — С. 199, 428, 612. — (Літопис УПА. Бібліотека) — ISBN 978-966-2105-56-8.