Перейти до вмісту

Димітріос Каллергіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Димітріос Каллергіс
грец. Δημήτριος Καλλέργης Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1803[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Крит, Османська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 квітня (6 травня) 1867 Редагувати інформацію у Вікіданих
Афіни, Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПерше афінське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Греція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, дипломат, військовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФакультет медицини, Парижd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовновогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаміністр закордонних справ Греції, Minister of Military Affairs of Greeced, ambassador of Greece to Franced і ambassador of Greece to the United Statesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиKarlotta Kallergid Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Димі́тріос Калле́ргіс (грец. Δημήτριος Καλλέργης 1803, Острів Крит, Османська імперія — 24 квітня 1867, Афіни, Греція) — грецький генерал і політичний діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Отримав виховання у Санкт-Петербурзі, потім вивчав у Відні медицину.

З початком Грецької війни за незалежність Калле́ргіс вирушив у Грецію і хоробро бився під командуванням Георгіоса Караїскакіса.

Пізніше був ад'ютантом президента Іоанна Каподістрії. Як командувач одного з кавалерійських загонів в Афінах він сприяв мирній революції у вересні 1843 року (повстання 3 вересня), проте у 1845 році, після зміни влади у Греції, змушений був поїхати у вигнання в Лондон.

У 1848 році Калле́ргіс здійснив невдалу спробу військового перевороту в Греції, змушений був знову втікати, на цей раз у Париж.

Звідти він був викликаний на батьківщину у 1854 році, з початком Кримської війни, і обійняв пост військового міністра у кабінеті Александроса Маврокордатоса — втім, ненадовго.

Останнім значним злетом кар'єри Калле́ргіса було його призначення у 1861 році повноважним послом у Париж — цей пост він використовував для того, щоб забезпечити французьку підтримку для зміщення з трону короля Греції Оттона I та утвердження в Греції династії Глюксбургів.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]