Перейти до вмісту

Дискримінація геїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Могила Даніеля Замудіо, 24-річного чилійця, якого били та катували протягом кількох годин у центрі Сантьяго чотири злочинці, які напали на нього після того, як дізналися, що він гей

 

ЛГБТ
Історія ЛГБТ-руху
Культура
Переслідування і упередженість
Законодавство
ЛГБТ і суспільство
Персоналії
Портал ЛГБТ

Дискримінація гомосексуалів, яку іноді називають гейфобією, є формою гомофобних упереджень, ненависті чи упередженості, спрямованих безпосередньо на геїв, чоловіків-гомосексуалів або чоловіків, які вважаються геями.[1][2][3][4] Ця дискримінація тісно пов’язана з феммефобією, яка є неприязню або ворожістю до осіб, які представляють себе як жіночі, включно з геями та жіночими чоловіками.[5]

Дискримінація чоловіків-геїв може бути наслідком релігії, упередженої реакції на жіночі манери, стиль одягу та навіть вокальний лад.[6][7][8] У ЛГБТК-спільноті серед чоловіків-геїв, бісексуалів і трансгендерів були виявлені внутрішні проблеми щодо задоволення соціальних очікувань маскулінності.[9] Це аналог лесбофобії.

Дискримінація в суспільстві

[ред. | ред. код]

За словами французького уряду, дискримінація чоловіків-геїв «є формою гомофобії, яка вражає особливо чоловіків. Хоча вона в основному спрямована на чоловіків-геїв та бісексуалів, вона також може вплинути на чоловіків-гетеросексуалів, яких сприймають як гомосексуалів. Чоловіки-геї можуть бути ціллю фізична агресія або знецінення стереотипами, пов’язаними з фемінізацією та гіперсексуалізацією».[3]

Журналіст П’єр Був’є описав настрої чоловіків проти геїв як паралель з лесбофобією. Відзначаючи, як ці дві різні форми гомофобії діють у західних культурах, він писав:[10]

Існує дуже чітка різниця в механізмах між гейфобією та лесбофобією, і це перетворюється на різні типи агресії. Де колективна уява надмірно сексуалізує геїв і застосовує сильне вербальне та фізичне насильство проти хлопчиків і чоловіків, які не вважаються достатньо маскулінними чи гетеросексуальними; для жінок, з іншого боку, утвердження своєї лесбійської ідентичності буде ще більше дискваліфіковано, мінімізовано, зведено до примхи або навіть сексуалізовано як прелюдія до гетеросексуальності.

У 2002 році існувало щонайменше 30 країн, де жіноча гомосексуальність явно не криміналізувався, але чоловіча гомосексуальність був незаконним.[11] Порівняно з лесбійками, чоловіки-геї частіше стають жертвами злочинів на ґрунті ненависті[12] і мають більше труднощів з усиновленням дітей.[13]

Квір теорія

[ред. | ред. код]

У французькому академічному середовищі квір-теоретики досліджували унікальні способи, за допомогою яких патріархат намагається нав’язати як маскулінність, так і гетеросексуальність людям із чоловічим тілом. Французький квір і расовий теоретик Луї-Жорж Тін досліджував дискримінацію геїв та історичний розвиток різних форм фобій, пов’язаних із ЛГБТ, під егідою гомофобії. Він пише:

Відбувся зворотний рух лексичної диференціації, що лежить в основі поняття гомофобія. Через специфіку ставлення до лесбійства в теоретичні дискурси було введено термін лесбофобія, термін, який висвітлює певні механізми, які загальне поняття гомофобії має тенденцію затьмарювати. Одним махом це розрізнення виправдовує термін «гейфобія», оскільки більшість гомофобних дискурсів насправді стосується лише чоловічої гомосексуальності. Подібним чином концепція біфобії також була запропонована для того, щоб підкреслити особливу ситуацію бісексуалів, часто стигматизованих як гетеросексуальними, так і гомосексуальними спільнотами. Крім того, нам потрібно взяти до уваги дуже різні питання, пов’язані з транссексуалами, трансвеститами та трансгендерами, що наводить на думку поняття трансфобія.[14]

У своїй роботі The Women's Liberation Movement: Impacts and Outcomes (2017) німецька гендерна історикиня Крістіна Чулз зазначає, що в західних медіа під час Руху за права геїв у 1970-х роках упередження щодо геїв привертало більше уваги, ніж лесбофобія. Це було зумовлено переважно риторикою реакційних консерваторів, зокрема Аніти Браянт, яка поширювала уявлення про геїв як сексуальних хижаків.[15]

Академічні дослідження

[ред. | ред. код]

Рецензовані дослідження, які окремо аналізують гомофобію та дискримінацію геїв і лесбійок, виявили помітні відмінності у ставленні гетеросексуальних чоловіків і жінок до геїв.[16] Гетеросексуальні чоловіки демонструють значно вищий рівень ворожості до чоловіків, яких вони сприймають як геїв, порівняно з гетеросексуальними жінками. Щодо лесбійок, таких суттєвих гендерних відмінностей у ставленні виявлено не було.[16]

Лінгвістика

[ред. | ред. код]

Вчені відзначили, що більшість гомофобних образ спрямовані саме проти геїв. Пол Бейкер з Університету Ланкастера пише: «Багато геїв піддавалися нападам лайки, можливо, ще до того, як вони навіть усвідомили, що таке гомосексуальність. Надмірна лексикалізація принизливих термінів для «гея», які існують (наприклад, : педик, братки, пуф, сорочечник, коричневий капелюшник, фея, батті-бой, queer тощо) є ще одним свідченням їхнього статусу «мішені».[17]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Clauss-Ehlers, Caroline S. (2010). Encyclopedia of Cross-Cultural School Psychology (вид. 2). Springer. с. 524. ISBN 9780387717982. Процитовано 3 March 2021.
  2. ↑ No More, No Less (PDF). Sexual and Gender Diversity. Confédération des syndicats nationaux. Процитовано 1 March 2021.
  3. ↑ а б 2020-2023 National Action Plan to Promote Equal Rights and Combat Anti-LGBT+ Hatred and Discrimination (PDF). # France LGBT+. The Government of the French Republic. Процитовано 3 March 2021.
  4. ↑ gayphobia. Glosbe. Процитовано 1 March 2021.
  5. ↑ Paul, Annie (26 вересня 2008). Caribbean Culture: Soundings on Kamau Brathwaite (вид. 1). University of the West Indies Press. с. 368. ISBN 9789766401504.
  6. ↑ Loftin, Craig M. (2007). Unacceptable Mannerisms: Gender Anxieties, Homosexual Activism, and Swish in the United States, 1945-1965. Journal of Social History. 40 (3): 577—596. doi:10.1353/jsh.2007.0053. JSTOR 4491939. Процитовано 4 March 2021.
  7. ↑ Barry, Ben; Martin, Dylan (2016). Gender rebels: inside the wardrobes of young gay men with subversive style (PDF). Fashion, Style & Popular Culture. 3 (2): 225—250. doi:10.1386/fspc.3.2.225_1. Архів оригіналу (PDF) за 5 листопада 2020. Процитовано 4 March 2021.
  8. ↑ Meredith, Natasha. Gay men who 'sound gay' encounter more stigma and discrimination from heterosexual peers. EurekAlert!. University of Surrey. Процитовано 4 March 2021.
  9. ↑ F. J., Sánchez (2016). Masculinity issues among gay, bisexual, and transgender men. APA Handbook of Men and Masculinities: 339—356. doi:10.1037/14594-016. ISBN 978-1-4338-1855-4. Процитовано 5 March 2021.
  10. ↑ Bouvier, Pierre. Pride march: 'Lesbians are not necessarily found in the speeches of many LGBT associations'. Hebergement. Процитовано 3 March 2021.
  11. ↑ Smith, Dan (2003). The State of the World Atlas. Penguin Books. с. 62—63.
  12. ↑ FBI - Hate Crime 2008. FBI. Процитовано 2 August 2024.
  13. ↑ Benatar, David (13 квітня 2012). The Second Sexism. Wiley. с. 54. doi:10.1002/9781118192337. ISBN 978-0-470-67446-8.
  14. ↑ The Dictionary of Homophobia: A Global History of Gay & Lesbian Experience. arsenal pulp press. November 2008. ISBN 9781551523149. Процитовано 3 березня 2021.
  15. ↑ Schulz, Kristina (2017). The Women's Liberation Movement: Impacts and Outcomes (вид. 1). Oxford: Berghahn Books. с. 164. ISBN 9781785335877. Процитовано 5 March 2021.
  16. ↑ а б Gabriella, Martino (2019). Relations among gender, religiosity and personality traits in homophobia. Journal of Clinical & Developmental Psychology. 1 (2): 1-11. doi:10.6092/2612-4033/0110-2046. Процитовано 1 March 2021.
  17. ↑ Baker, Paul (2 вересня 2003). Polari: The Lost Language of Gay Men. Milton Park, Abingdon-on-Thames, Oxfordshire, England, UK: Routledge. с. 74. ISBN 9780415261807. Процитовано 16 November 2022.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дискримінація_геїв