Дистих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ди́стих, або дивірш, або двовірш, — найпростіша восьми-, одинадцяти-, дванадцяти-, тринадцятискладова строфа, написана будь-яким розміром, що складається з двох рядків, об’єднаних римою чи неримованих, і містить лаконічну, афористичну думку. Часто вживається як окремий твір:

Що доля нелегка — в цім користь і своя є.
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.

(Ліна Костенко)

Форма дистиха відома не лише в античному віршуванні (елегійний дистих, александрини), а й у східному, де практикуються бейт, шлока (два верси однакової ритмічної будови).[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 1 — 258 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 1 — 258 с.