Дитіокарбамінові кислоти

Диті́окарбамі́нові кисло́ти (рос. дитиокарбаминовые кислоты, англ. dithiocarbamic acids) — аміди дитіокарбонатних кислот RR'NC(S)SH (рК_а≈3—4). Нестабільні сполуки.

Їхні солі лужних металів (дитіокарбамати) з багатьма перехідними металами утворюють переважно забарвлені нерозчинні хелати. Є активними фунгіцидами (наприклад, етилен-біс- та диметилдитіокарбамати натрію, цинку, заліза, мангану).

Отримання

Первинний амін і сірковуглець реагують з утворенням дитіокарбамінової кислоти:

RNH₂ + CS₂ → R(H)NCS₂H

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.