Диференціальним рівнянням з частинними похідними другого порядку з двома незалежними змінними називається співвідношення між невідомою функцією та її частинними похідними до другого порядку включно.
Рівняння називається лінійним відносно старших похідних, якщо воно має вигляд:
де — функції від x та y.
Якщо є функціями також від , то таке рівняння називають квазілінійним.
Рівняння називається лінійним, якщо має вигляд:
- ,
де — деякі функції від x та y.
Якщо — сталі, то рівняння називають лінійним рівнянням зі сталими коефіцієнтами.
Якщо , то рівняння однорідне, інакше неоднорідне.
Всю сукупність лінійних рівнянь можна поділити на три типи. Кожному з цих трьох типів відповідає певне рівняння найпростішого виду, яке називають канонічним.
За загальноприйнятою класифікацією, вважають, що рівняння (1) належить до
- гіперболічного типу, якщо ;
- параболічного типу, якщо ;
- еліптичного типу, якщо ;
де (рівняння може належати до різних типів, в різних областях площини x,y)
Розглянемо лінійне рівняння другого порядку з дійсними коефіцієнтами:
— функції від .
Йому відповідає квадратична форма:
Зводимо її до канонічного виду, за допомогою лінійного перетворення, матрицю якого позначимо B.
- Рівняння еліптичне, якщо в всі коефіцієнти квадратичної форми відмінні від нуля, і одного знаку.
- Рівняння гіперболічне, якщо в всі коефіцієнти квадратичної форми відмінні від нуля, і один відрізняється знаком.
- Рівняння параболічне, якщо деякі коефіцієнти квадратичної форми нульові.
- Перестюк М.О., Маринець В.В. Теорія рівнянь математичної фізики: Навч. посібник. (Zip) – К.: Либідь, 2001. – 336 с.
- Тихонов А. Н., Самарский А. А., Уравнения математической физики, М., 1983;
- Evans, L. C. (1998), Partial Differential Equations, Providence: American Mathematical Society, ISBN 0-8218-0772-2 .