Перейти до вмісту

Диференціальний термічний аналіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тиглі для аналізу
Носій зразків з оксиду алюмінію
Виділення кристалічної води на CaSO4 у тиглі

Диференціальний термічний аналіз (ДТА) — це термоаналітичний метод, подібний до диференціальної скануючої калориметрії. У DTA досліджуваний матеріал та інертний еталон проходять ідентичні термічні цикли (тобто однакову програму охолодження або нагрівання) при записі будь-якої різниці температур між зразком і еталонним зразком.[1] Ця різниця температур потім будується залежно від часу або температури (крива DTA або термограма). Зміни в зразку, екзотермічні чи ендотермічні, можна виявити відносно інертного стандарту. Таким чином, крива DTA надає дані про перетворення, які відбулися, такі як склування, кристалізація, плавлення та сублімація. Площа під піком DTA є зміною ентальпії і на неї не впливає теплоємність зразка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bhadeshia, H.K.D.H. Thermal analyses techniques. Differential thermal analysis (PDF). University of Cambridge, Material Science and Metallurgy. Процитовано 17 вересня 2023.