Дифракція Фраунгофера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дифра́кція Фраунго́фера[1] — модель дифракції, яка спостерігається на великій віддалі від перешкоди (відстань задовольняє умови Фраунгофера), яку огинає світло, в області, де світлові хвилі можна вважати плоскими[2].

При дифракції на круглому отворі, дифракційна картина у випадку Фраунгофера залежить від кута між оптичною віссю й напрямком від апертури до точки спостереження.

,

де λ — довжина хвилі, a — радіус отвору, θ — кут відхилення променя від оптичної осі.

.

На далекому від апертури екрані спостерігається послідовність кілець, розділених темними проміжками. Яскравість кілець зменшується при віддаленні від центру.

Дифракція Фраунгофера спостерігається тоді, коли число Френеля , де a — радіус отвору, λ — довжина світлової хвилі, d — віддаль між екранами.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На честь німецького оптика Йозефа фон Фраунгофера.
  2. Zając, Alfred (1987). Optics (вид. 2nd ed). Reading, Mass.: Addison-Wesley Pub. Co. ISBN 0-201-11609-X. OCLC 13761389.

Джерела

[ред. | ред. код]