Дихтяр Марія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дихтяр.
Марія Дихтяр
Дихтяр Марія Володимирівна
Загальна інформація
Народження1981(1981)
Борок, Львівська область, УРСР
Смерть2 вересня 2024(2024-09-02)
Національністьукраїнка
ПсевдоПантера
Військова служба
Роки служби2015-2018; 2022-2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ
Територіальна оборона
Формування
 103 ОБрТрО
Війни / битвиросійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За врятоване життя»
Медаль «За врятоване життя»

Марі́я Володи́мирівна Дихтя́р (1981—2024) — українська військовослужбовиця, капітан медичної служби, учасниця російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 1981 року в селі Борок Червоноградського району Львівської області. Працювала медиком. У 2015 після тяжких боїв під Дебальцевим де були її друзі вирішила піти допомагати війську[1]. Була учасником АТО, три роки — начальницею медичної служби у 25-му окремому мотопіхотному батальйоні «Київська Русь», займалася організацією надання допомоги. Вона врятувала сотні життів побратимів, іноді вивозила хлопців з-під обстрілів, ризикуючи своїм життям. Перебувала у війську до 2018-го року.

У мирному житті працювала лікарем. В перші дні повномасштабної російсько-української війни знову пішла працювати військовим медиком. Служила у 63-му Окремому Батальйоні Сил ТрО Збройних сил України.

2 жовтня 2023 року, Указом Президента за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку, орденом «За мужність» III ступеня нагороджена жителька села Борок — Дихтяр Марія Володимирівна. Нагороду вона отримала в зоні бойових дій з рук Президента України Володимира Зеленського[2].

Вдома, у селі Борок, у полеглої медикині залишились мама Іванна Михайлівна та син Володимир[3].

Похорон відбувся 5 вересня 2024[4]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Лікар Марія Дихтяр: “На передовій я бачила дива, які ставалися по молитві”.
  2. ↑ Загинула військовий медик Марія Дихтяр з Львівщини, яка була однією з перших жінок-добровольців.
  3. ↑ "Врятувала сотні життів". На війні загинула одна з перших жінок-добровольців Марія Дихтяр.
  4. ↑ На Львівщині 5 вересня попрощаються із вісьмома військовими.
  5. ↑ Указ Президента України від 2 жовтня 2023 року № 674/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. ↑ Указ Президента України від 17 листопада 2022 року № 780/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дихтяр_Марія_Володимирівна&oldid=43458424