Дмитро Новгородський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Новгородський
Основна інформація
Дата народження1965
ГромадянствоСША
Професіїпіаніст
ОсвітаМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструментифортепіано
ЗакладУніверситет Лоренсаd

Дмитро Новгородський (нар. 1965, Одеса, УРСР) — класичний піаніст, перший випускник Московської консерваторії імені Чайковського з фортепіанного виконавства та перший радянський музикант, який здобув ступінь доктора музичних мистецтв з фортепіанного виконавства в Єльському університеті.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині музикантів у 1965 році в Одесі, УРСР (нині Україна). Почав грати на фортепіано в п'ять років, а за рік був прийнятий в спеціальну музичну школу для обдарованих дітей. До 16 років Новгородський отримав Першу премію на Казахстанському національному конкурсі піаністів, а пізніше Золоту медаль Казахстанського національного фестивалю мистецтв[1][2][3][4][5]. 1990 року закінчив студію професора Віктора Мержанова при Московській державній консерваторії імені Чайковського з відзнакою та кваліфікацією концертуючого піаніста, камерного музиканта та педагога[6]. 1992 року отримав повну стипендію для навчання в Єльському університеті у Бориса Бермана[7]. Під час навчання отримав чотири почесні нагороди за найкращі фортепіанні концерти та спеціальну премію факультету видатному піаністу в випускному класі[8].

1998 року отримав дозвіл на постійне проживання в США за «Надзвичайні здібності в мистецтві»[9].

Закінчив Єльський університет у 2003 році[10][11]. 2004 року отримав американське громадянство.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Виступав у Росії, Казахстані, Франції, Білорусі, Україні, Ізраїлі, Канаді, Австрії, Туреччині, Тайвані, а також у США, зокрема у Карнеґі-хол, Стейнвей-хол, Кеннеді-центр і сольно у «Sunday Afternoon Live» на Громадському радіо Вісконсина. У квітні 2002 став єдиним випускником Московської консерваторії, якого запросили від імені Раїси Скрябіної та Скрябінського товариства США виступити на спеціальному гала-концерті Скрябіна для посла Росії в США[12][13].

Разом з кларнетистом Артуром Кемпбеллом Новгородський виконав світову прем'єру «Prophesy from 47 Ursae Majoris» Ендрю Пола Макдональда у 2001 році[14][15][16]. 2001 року запис цього твору виграв Третій конкурс Web Concert Hall[17], який «…був створений, щоб відкрити захопливі нові кордони у виконанні серйозної музики, як з точки зору виконавців, так і тих, хто зацікавлені в тому, щоб почути їх, і зробити це в контексті, який радикально посилює освітній вплив музичного виконання, оскільки ми переходимо у двадцять перше століття»[18]. Того ж року композиція була випущена компанією «Gasparo Records» на CD «Premieres»[19][20][21][22][23]. Після викладання в Університеті Вісконсин-Ошкош й Університеті штату Гранд-Веллі, штат Мічиган, Новгородський став доцентом кафедри фортепіано в музичній консерваторії Університету Лоуренса в Епплтоні, штат Вісконсин, у 2003 році. 2008 року залишив посаду викладача[24].

Відгуки

[ред. | ред. код]

В рецензії коннектикутської газети «New Britain Herald» на виконання Новгородським Концерт для фортепіано з оркестром № 1 Шопена з Камерним оркестром Connecticut Virtuosi у Нью-Бритен, штат Коннектикут, у травні 2001 року[25][26]. Його сольний концерт у лютому 2007 року був рецензований студентською газетою Університету Лоуренса «Lawrentian»[27]. Огляди на один з його сольних концертів з'явилися у «Post-Crescent»[28] і «Northeast Wisconsin Music Review»[29].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Dotzuk, Eugenia (10 лютого 1982), Musician's Snowflakes, Leninskaya Smena (in Russian): 5
  2. ↑ "Jiger" has named talents, Almaty Evening News (in Russian), 17 квітня 1985: 10—11
  3. ↑ Dmitri Novgorodsky, The Far Northeast Citizen-Sentinel, 28 (40), 9 жовтня 1996: 8
  4. ↑ LaRoi, Heather (10 листопада 2000), Keyed Up, The Post Crescent: B–1–B–2
  5. ↑ Connecticut Virtuosi Chamber Orchestra to host piano soloist, The New Britain Herald, May 2001. Newbritainherald.com. Процитовано 18 грудня 2011.[недоступне посилання з 01.11.2018]
  6. ↑ List of Moscow Conservatory Alumni[недоступне посилання з 01.01.2017]
  7. ↑ Boris Berman's homepage. Pantheon.yale.edu. Архів оригіналу за 1 серпня 2003. Процитовано 18 грудня 2011.
  8. ↑ International Double Reed Society 2001 Conference, Biographies, p. 72 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2011.
  9. ↑ University of Iowa Press Release: "Oboist Gullickson, UI alumna and visiting faculty member, will present recital". News-releases.uiowa.edu. 6 жовтня 2000. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2011.
  10. ↑ Doctoral of Musical Arts Recital, Yale Bulletin&Calendar, November 1, 2002. Yale.edu. 25 жовтня 2002. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 18 грудня 2011.
  11. ↑ Doctoral Degrees conferred in Yale School of Music. 26 May 2003 Commencement
  12. ↑ The Scriabine Foundation. The Scriabine Foundation. Архів оригіналу за 17 грудня 2011. Процитовано 18 грудня 2011.
  13. ↑ Scriabin Society of America's Events. Scriabinsociety.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2011. Процитовано 18 грудня 2011.
  14. ↑ Arthur Campbell's page. Arthurcampbell.net. 9 березня 2010. Процитовано 18 грудня 2011.
  15. ↑ List of Andrew Paul McDonald's compositions performed in major venues [Архівовано 28 липня 2012 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Prophesy from 47 Ursae Majoris. Answers.com. Процитовано 18 грудня 2011.
  17. ↑ Winners of the Web Concert hall Competition. Webconcerthall.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2002. Процитовано 18 грудня 2011.
  18. ↑ About the International Web Concert Hall Competition. Webconcerthall.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 18 грудня 2011.
  19. ↑ Gasparo Records. Buymusichere.net. Процитовано 18 грудня 2011.
  20. ↑ The CD "Premieres". Cduniverse.com. Процитовано 18 грудня 2011.
  21. ↑ H&B Recordings Direct, Album Detail. Hbdirect.com. 1 березня 2001. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 18 грудня 2011.
  22. ↑ Evan Ware. Andrew Paul MacDonald. Encyclopedia of Music in Canada. Процитовано 28 серпня 2019.
  23. ↑ The Franke Institute for the Humanities, University of Chicago. Hum.uchicago.edu. Архів оригіналу за 10 серпня 2007. Процитовано 18 грудня 2011.
  24. ↑ Nixon, Deborah (23 травня 2008), Piano Department faces the loss of three faculty members, The Lawrentian: 3, архів оригіналу за 31 May 2008
  25. ↑ Connecticut Virtuosi Chamber Orchestra to host piano soloist, The New Britain Herald, 14 травня 2001, с. 1[недоступне посилання з 01.11.2018]
  26. ↑ J.V.W.B. (22 березня 2001), Virtuosi End Season Brilliantly, The New Britain Herald: 5, архів оригіналу за 7 June 2011
  27. ↑ Perron, Amelia (16 лютого 2007), Novgorodsky Inspires on the Piano, The Lawrentian: 7, архів оригіналу за 14 February 2012, процитовано 3 березня 2012
  28. ↑ Chadoir, James (5 листопада 2007), Fox Valley Symphony in tune with Debussy's masterwork, The Post-Crescent: A—3
  29. ↑ Myth and Monumentality, Northeast Wisconsin Music Review, 3 листопада 2007: 3—4

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дмитро_Новгородський&oldid=43396209