Дмитрівка (Бердянський район)
село Дмитрівка | |
---|---|
Сільська рада | |
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Бердянський район |
Рада | Дмитрівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA23020030030048072 |
Основні дані | |
Засноване | 1861 |
Населення | 2396 |
Площа | 6,442 км² |
Густота населення | 371,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 71153 |
Телефонний код | +380 6153 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°50′21″ пн. ш. 36°34′18″ сх. д. / 46.83917° пн. ш. 36.57167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
25 м[1] |
Водойми | Азовське |
Місцева влада | |
Адреса ради | 71153, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Дмитрівка, пр. Труда, 2 |
Карта | |
Мапа | |
|
Дми́трівка — село в Україні, у Бердянському районі Запорізької області. Населення становить 2396 осіб. До 2020 року органом місцевого самоврядування була Дмитрівська сільська рада. Сільраді підпорядковувалося село Шевченка. З 2020 року село входить до складу Андріївської громади.
Село Дмитрівка знаходиться на березі річки Кільтиччя, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Трояни, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Шевченка. Від села до Азовського моря 6 км. Селом проходить автомобільна дорога Н30.
Поблизу села виявлено кам'яні знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до. н. е.) у чотирьох курганах ямної (кургани 3 та 4), катакомбної культур (курган 1) та скіфами (курган 2). В урочищі Кобил-балки знайдено рештки скіфського поселення (IV ст. до н. ери).
Засноване село у 1861 році на місці татарського аулу Йогурт-Темгали, що у перекладі означає «кисле молоко», «простокваша». Спочатку село носило назву Покровка (за іншими даними — Новопокровка), по церкві, що була збудована в перші роки заснування села. Однак через 25 років село перейменували на Дмитрівку, бо в повіті вже було село з цією назвою, яке було засновано значно раніше.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 172 жителі села[2].
Розподіл населення за рідною мовою за даними [3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 1479 | 61.73% |
українська | 868 | 36.23% |
болгарська | 14 | 0.58% |
румунська | 3 | 0.13% |
вірменська | 1 | 0.04% |
білоруська | 1 | 0.04% |
гагаузька | 1 | 0.04% |
інші/не вказали | 29 | 1.21% |
Усього | 2396 | 100% |
- «Людмила», агрофірма, сільськогосподарське ПП
- «Войників і Ко», агрофірма, сільськогосподарське ПП
- «ПП Курбацький», сільськогосподарське ПП
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Лікарня.
- Музей історії села.
воїнам-землякам
|
воїнам-визволителям
|
Леніну
|
Файл:Кільтичія.jpg | ||
Будинок культури
|
річка Обитічна
|
- ↑ Погода в селі Дмитрівка. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 19 травня 2008.
- ↑ Дмитрівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Гермоген. Справочная книжка о приходахъ и храмахъ Таврической Епархіи, Гермогена, Епископа Таврическаго, ныне Псковскаго.-Симферополь, 1887.-С.193.
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.
- Дувин И. П. Дмитровская волость Бердянского уезда Таврической губернии в ее прошлом и настоящем.-СПБ, 1912.[1] [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Червенко И. Д. Краткий очерк истории села Дмитровки Бердянского района Запорожской области.
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |