Дмитрівка (Бородянська селищна громада)
| село Дмитрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський район |
| Тер. громада | Бородянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080030100029179 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1686[1] |
| Населення | 239 |
| Площа | 0,018 км² |
| Густота населення | 13277,78 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 07841 |
| Телефонний код | +380 8–04477 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°36′15″ пн. ш. 29°46′59″ сх. д. / 50.60417° пн. ш. 29.78306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
159 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 07841, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Вишнева, 78 |
| Карта | |
  Дмитрівка | |
 Дмитрівка | |
| Мапа | |
| |
Дмитрівка (до 1941 р. — Го́ле,[2] до 2016 р. — Жовтневе) — село Бучанського району Київської області. Населення — близько 230 жителів. Входить до складу Бородянської селищної громади. Селом протікає річка Мирчанка.
Село Голе засноване у 17 столітті.
Лаврентій Похилевич писав про село таке:
"Селище Голе знаходиться за 5 верст на захід від с. Дружня, має лісисто-низовинне розташування; болотистий струмок Вабля тече за 3 версти від села. Жителів має 452. Біля села є могила називана Голою, яка і дала назву селу. За словами жителів у ній колись було поховано голим покараного на смерть чоловіка за крадіжку з бортів меду.
Броніслав Росцишевський у 1856 році продав був цей маєток Людвіку Тишецькому, що побудував скляний завод, який незабаром згорів. У 1872 році маєток (254 десятин польової і 462 лісової землі) купив з торгів Степан Лозицький".
1941 року місцева влада змінила назву Голе на Жовтневе, можливо через те, що у радянської влади ця назва ототожнювалась з поняттям «злидні».
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Дмитрівку початку 1970-х подано таку інформацію:
Жовтневе (до 1939 р. Голе) — село, центр сільської Ради, розташоване за 14 км від районного центру. Населення — 437 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Озерщина. Місцевий колгосп «Комінтерн» має 1 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 730 га орної землі. В селі є початкова школа, клуб, бібліотека. За бойові заслуги під час Другої світової війни 115 жителів нагороджено орденами й медалями СРСР.
Російські війська увійшли в село Дмитрівка 5 березня 2022 року з боку Озерщини за два кілометри на південь від неї. Вони займали село до 30 березня 2022 року, після чого під покровом ночі відійшли з села.[1]
- Похилевич Л. І. Краєзнавчі праці. — Біла Церква, 2007.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
