Добаш антильський
| Добаш антильський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(8082816234).jpg) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Nesoctites micromegas (Sundevall, 1866) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Доба́ш антильський[2] (Nesoctites micromegas) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Гаїті і Домініканській Республіці. Це єдиний представник монотипового роду Антильський добаш (Nesoctites). Антильські добаші генетично відділені від інших дятлів, через що науковці виділяють їх до окремої підродини Nesoctitinae[3]. В бурштині, знайденому у Домініканській Республіці, науковці знайшли перо дятла з роду Nesoctites, що свідчить про те, що антильські дятли мешкають ізьольовано на Еспаньйолі принаймні 25 мільйонів років[4][5].
Антильські добаші — відносно невеликі дятли, хоча і вдвічі більші за інших добашів. Їхня середня довжина становить 14-16 см, а вага 30 г. У самців тім'я жовте з червоною плямою посередині. Спина, шия і крила оливково-зелені, нижня частина тіла білувата, поцяткована темними смужками. Самиці мають дещо більші розміри, ніж самці, червоні плямі на передній частині тімені у них відсутні. Забарвлення молодих птахів є дещо тьмянішим. На відміну від дятлів з підродини Picinae, антильські добаші не барабанять по деревах, а гучно і швидко свистять.
Виділяють два підвиди:[6]
- N. m. micromegas (Sundevall, 1866) — острів Еспаньйола;
- N. m. abbotti Wetmore, 1928 — острів Гонав (на захід від Гаїті).
Антильські добаші живуть в сухих і вологих тропічних лісах, зокрема в лісах Pinus occidentalis з густим підліском, а також в сухих чагарникових заростях, мангрових лісах, на полях і плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря, в соснових лісах переважно на висоті до 300 м над рівнем моря.
Антильські добаші зустрічаються поодинці і парами. Живляться комахами, переважно мурахами і жуками, а також плодами. Шукають їжу в нижніх ярусах лісу, серед гілок і ліан, рідше на стовбурах дерев. Сезон розмноження триває з березня по липень. Антильські добаші є моногамними і територіальними, гніздять в дуплах. В кладці від 2 до 4 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Nesoctites micromegas. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Benz, Brett W.; Robbins, Mark B.; Peterson, A. Townsend (2006). Evolutionary history of woodpeckers and allies (Aves: Picidae): Placing key taxa on the phylogenetic tree. Molecular Phylogenetics and Evolution. 40 (2): 389—399. doi:10.1016/j.ympev.2006.02.021. PMID 16635580.
- ↑ Grimaldi, David A.; Case, Gerard Ramon (1995). A feather in amber from the Upper Cretaceous of New Jersey (PDF). American Museum Novitates. 3126: 1—6. Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2009. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ Laybourne, R.C.; Deedrick, D.W.; Hueber, F.M. (1994). Feather in amber is earliest New World fossil of Picidae. Wilson Bulletin. 106 (1): 18—25.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |