Довгохвостка
| Довгохвостка | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Takydromus Daudin, 1802 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Довгохвостка[1] (Takydromus) — рід ящірок з родини справжніх ящірок (Lacertidae). Представники роду поширені в Південно-Східній та Східній Азії. Описано 25 видів[2].
Інші назви: «трав'яна ящірка», «східний бігунець».
Довжина тулуба досягає 7—8 см, хвіст надзвичайно довгий — довший за тулуб й голову разом у 2,5—4 рази. Колір шкіри сірий, зеленуватий, коричневий, оливковий, іноді з темними плямами на спині. Тулуб вкрито доволі великою ромбічною лускою з сильно розвинутими поздовжніми реберцями. Великі черевні щитки розташовані правильними рядками уздовж та поперек. Рядок стегнових пір дуже короткий й має з кожного боку по 1—4 залози.
Представники роду поширені в Південно-Східній та Східній Азії — до М'янми, китайської провінції Ганьсу, Японії, Великих Зондських островів, Приморського краю Росії.
Населяють лісисті місцевості, відкриті трав'яні простори. Ховаються під корою та у дуплах дерев. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними.
Довгохвостки належать до яйцекладних ящірок. Статева зрілість настає в 2 роки. Самиці відкладають до 10 яєць. В окремих видів за сезон буває до 6 кладок.
Описано 25 видів[2]:
- Takydromus albomaculosus Y. Wang, Gong, Liu & X. Wang, 2017
- Takydromus amurensis (W. Peters, 1881) — Довгохвостка амурська
- Takydromus dorsalis Stejneger, 1904
- Takydromus formosanus (Boulenger, 1894)
- Takydromus guilinensis Guo, Hu, Chen, Zhong & Ji, 2024
- Takydromus hani Chou, Truong & Pauwels, 2001
- Takydromus haughtonianus (Jerdon, 1870)
- Takydromus hsuehshanensis J. Lin & Cheng, 1981
- Takydromus intermedius Stejneger, 1924
- Takydromus khasiensis (Boulenger, 1917)
- Takydromus kuehnei Van Denburgh, 1909
- Takydromus luyeanus Lue & S. Lin, 2008
- Takydromus madaensis Bobrov, 2013
- Takydromus sauteri Van Denburgh, 1909
- Takydromus septentrionalis (Günther, 1864)
- Takydromus sexlineatus Daudin, 1802
- Takydromus sikkimensis (Günther, 1888)
- Takydromus smaragdinus (Boulenger, 1887)
- Takydromus stejnegeri Van Denburgh, 1912
- Takydromus sylvaticus (Pope, 1928)
- Takydromus tachydromoides (Schlegel, 1838)
- Takydromus toyamai Takeda & Ota, 1996
- Takydromus viridipunctatus Lue & S. Lin, 2008
- Takydromus wolteri (Fischer, 1885) — Довгохвостка корейська
- Takydromus yunkaiensis J. Wang, Lyu & Y. Wang, 2019
- ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 170.
- ↑ а б The Reptile Database: Takydromus
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоологический институт РАН, 2004. — 232 с. (с. 111—112). — ISBN 5-98092-007-2
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 196—198)
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 408—412). — ISBN 5-87484-066-4
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 230—232)
- Орлова В. Ф., Семенов Д. В. Природа России: Жизнь животных. Земноводные и пресмыкающиеся. — М. : Издательство АСТ, 1999. — 480 с. (с. 284—290). — ISBN 5-237-01809-2
- Schlüter, Uwe Die Langschwanzeidechsen der Gattung Takydromus. Pflege, Zucht und Lebensweise Kirschner & Seufer Verlag, Rheinstetten (ISBN 3-923010-14-1)
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
