Перейти до вмісту

Довженко Ірина Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Довженко Ірина Павлівна
Народження11 лютого 1937(1937-02-11) Редагувати інформацію у Вікіданих
П'ятигорськ, Північно-Кавказький край, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть21 серпня 2007(2007-08-21) (70 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Вінниця, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка (1955) і Київський державний художній інститут (1962) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительЛисенко Михайло Григорович, Олійник Олексій Прокопович і Макогон Іван Васильович Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульпторка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зДовженко Анатолій Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиДовженко Ольга Анатоліївна Редагувати інформацію у Вікіданих

Іри́на Па́влівна Довже́нко (11 лютого 1937, П'ятигорськ — 21 серпня 2007, Вінниця) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1966 року; одна із засновниць Вінницької обласної організації Спілки художників України у 1976 році. Дружина художника Анатолія Довженка, мати художниці Ольги Довженко.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народилася 11 лютого 1937 року у місті П'ятигорську Ставропольського краю (нині Росія). Упродовж 1948—1955 років навчалася у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка; у 1955—1962 роках — на скульптурному відділенні Київського художнього інституту. Була ученицею Олексія Олійника, Івана Макогона. Дипломна робота — скульптура «На панщині» (керівник Михайло Лисенко).

Мешкала у Вінниці в будинку на проспекті Космонавтів, № 3, квартира № 31. Померла у Вінниці 21 серпня 2007 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала у галузі станкової та монументальної скульптури. Серед творів:

станкова скульптура
  • «На панщині» (1963, оргскло; Шевченківський національний заповідник);
  • «Мати солдата» (1965, гіпс тонований);
  • «Нове Полісся» (1967);
  • «Поліська мати» (1968, штучний камінь);
  • «Рік 1941» (1969, гіпс тонований);
  • «Солдатка» (1975);
  • «Материнство» (1976, мармурова крихта);
  • «Поет Анатолій Бортняк» (1978, гіпс тонований);
  • «Дівчина» (1982, гіпс тонований);
  • «Художник» (1984, гіпс);
  • «Юнак» (1985, гіпс);
  • «Художник Хамзат Кримшамхалов» (1985, гіпс тонований);
  • «Генерал-майор ВПС В. Д. Новиков» (1986, гіпс);
  • «Венера» (1986, гіпс);
  • «Полководець Олександр Суворов» (1987, гіпс);
  • «Художник Михайло Чорний» (1988, гіпс тонований);
  • «Дочка Оля» (1990, гіпс);
  • «Ляля Ратушна» (1995);

Крім згаданого заповідника, роботи скульпторки зберігаються у Музейному комплексі Вінницького національного технічного університету, де створена «Меморіальна зала родини Довженко»[1], у Вінницькій обласній організації Національної спілки художників України.

монументальні роботи
погруддя Федора Криворучка
погруддя Миколи Врублевського
погруддя Ярослава Шпорти
погруддя Василя Земляка
погруддя Петра Запорожця
погруддя Миколи Леонтовича

Учасниця обласних, республіканських, всесоюзних виставок з 1963 року. Персональна виставка відбулася у Вінниці в 2000 році.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]