Доггерель
Доггерель — вірш у давньоанглійській поезії, що має нерегулярний ритм та риму, часто навмисно для бурлескного чи комічного ефекту. Крім того, може означати вірш, який має монотонний ритм, легку риму та асоціюється з дилетантськими, імітаційними віршами, найчастіше властивими графоману. Слово походить від середньоанглійського dogerel, ймовірно, похідного від dog (собака). В англійській мові він використовується як прикметник з 14 століття, а іменник — принаймні з 1630 року.
З'являється з давніх часів у літературах багатьох культур, характерний для дитячих рим та дитячої пісні.
- Доггерель // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 293.