Договір про патентну кооперацію
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 |
| Патентне право |
|---|
| Об'єкти патентування |
| Винахід • Корисна модель • Промисловий зразок • Селекційне досягнення • Патент на програмне забезпечення • Біологічний патент • Генетичний патент • Патент на бізнес-метод • Податковий патент • Фармацевтичний патент |
| Охоронні документи |
| Патент • Авторське свідоцтво |
| Патентні законодавства різних країн |
| Патентне право України • Патентне право Росії • Патентне право США • Патентне право Китаю • Патентне право Білорусі • Патентне право Казахстану • Патентне право Німеччини |
| Міжнародні договори і конвенції |
| Паризька конвенція 1883 року • Договір про патентну кооперацію • Євразійська патентна конвенція • Європейська патентна конвенція • Договір про патентне право |
| Патентні відомства і організації |
| Всесвітня організація інтелектуальної власності • Державна служба інтелектуальної власності України • Європейська патентна організація • Євразійська патентна організація |
| Інше |
| Історія патентного права • Патентний повірений • Критика патентів • Відкритий патент |
Договір про патентну кооперацію (англ. Patent Cooperation Treaty (PCT)) — міжнародний договір у сфері патентного права, укладений 35 державами у місті Вашингтон 19 червня 1970 року.
Найголовнішою нормою договору є те, що він передбачив подання «міжнародної патентної заявки». Одна така заявка дозволяє отримати правовий захист на винахід у великій кількості країн одночасно. Така заявка може бути подана будь-ким, хто є громадянином або резидентом країни-учасниці договору.
У рамках договору створено союз, котрий має асамблею. Членами цієї асамблеї є усі країни-учасниці договору.
Зараз країнами-членами цього договору є 148 країн світу.[1]
- ↑ Перелік учасників договору на сайті ВОІВ (Contracting Parties). Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 5 червня 2007.