Перейти до вмісту

Долгоновська Людмила Григорівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Долгоновська Людмила Григорівна
Народилася6 квітня 1987(1987-04-06) Редагувати інформацію у Вікіданих (37 років)
Борзна, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністькомунікаційниця, працівниця збройних сил
Alma materНіжинський державний університет імені Миколи Гоголя Редагувати інформацію у Вікіданих і КНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат філософських наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникросійське вторгнення в Україну (з 2022) Редагувати інформацію у Вікіданих і Російсько-українська війна (з 2014) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден княгині Ольги III ступеня

Людмила Григорівна Долгоновська  (нар. 6 квітня 1987[1]) — українська комунікаційниця. Радниця Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного зі стратегічних комунікацій (2021—2023), авторка книги «Залізний генерал. Уроки людяності» про Залужного.

Біографія

[ред. | ред. код]

«“[24 лютого 2022 року] я прокинулась від вибухів. Син іще спав… Не хотіла розлучатися з сином. Але розуміла, що не можу не піти на роботу. Зібралася й сіла на метро, яке ще працювало. Чоловік забрав сина і відвіз на захід України”, — так Долгоновська пригадує перший ранок “великої війни” і початок свого кількамісячного марафону в штабі Залужного без вихідних і нормального сну (уперше поїхала ночувати додому в травні)»[2].

Народилася в Борзні Чернігівської області. Вивчала історію в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, згодом навчалася на філософському факультеті Київського національного університеті імені Тараса Шевченка[3].

Здобула ступінь кандидата філософських наук: у 2013 році закінчила аспірантуру Київського національного університету імені Тараса Шевченка та захистила дисертацію на тему «Громадські об’єднання національних меншин України в збереженні етнічної ідентичності»[4][5].

Після захисту дисертації працювала в Малій академії наук України. У 2016 році очолила управління стратегічних комунікацій Луганської ОДА, де працювала до 2018 року[6].

У 2019 році була помічницею народної депутатки України VIII скликання Ганни Гопко. Є співзасновницею ГО «Мережа захисту національних інтересів „АНТС“», яку очолює Гопко[6].

З 2020 до 2023 року працювала у Збройних силах України. Спочатку була головною спеціалісткою відділу координації і синхронізації зовнішніх і внутрішніх комунікацій в Управлінні стратегічних комунікацій ЗСУ; початок повномасштабного російського вторгнення зустріла на позиції радниці зі стратегічних комунікацій Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного[2][6].

З 2023 року очолює службу президента університету American University Кyiv[3].

У 2024 року у видавництві Vivat вийшла книга Людмили Долгоновської про Валерія Залужного «Залізний генерал. Уроки людяності»[7].

Одружена, має сина[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден княгині Ольги III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Книжковий інтернет-магазин Лабораторія. Книжковий інтернет-магазин Лабораторія (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  2. а б в Федченко, Анастасія (22 червня 2023). “Залужний ставить лайки в соцмережах і нагадує вазу з камінням”. Людмила Долгоновська розповідає, як у найважчий час працювала радницею Головкома та яку книжку про нього пише. novynarnia.com (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  3. а б Колишня прессекретарка Залужного родом із Борзни. Велике інтервʼю. Новини про Чернігів та Чернігівську область (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  4. Долгоновська Людмила Григорівна. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 13 грудня 2024.
  5. Дисертації, захищені в Центрі в 2001–2015 рр. – Центр українознавства. Процитовано 13 грудня 2024.
  6. а б в Залужний і його оточення. Хто консультує головного генерала країни. BBC News Україна (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  7. Баранівська, Марина (17 листопада 2024). Людмила Долгоновська: «Шкода, що ми недовикористали потенціал Залужного як рупора для донесення певних меседжів». detector.media (укр.). Процитовано 13 грудня 2024.
  8. Указ Президента України від 8 березня 2022 року № 117/2022 «Про відзначення державними нагородами України»