Долгоруков Григорій Федорович
| Долгоруков Григорій Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1656 |
| Помер | 1723 |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | державний діяч |
| Титул | князь |
| Військове звання | генерал  |
| Конфесія | православний |
| Рід | Долгоруковиd |
| Батько | Fyodor Dolgorukovd |
| Мати | Anna Vladimirovna Dolgorukovad |
| Брати, сестри | Yakov Dolgorukovd, Luka Dolgorukovd і Boris Dolgorukovd |
| У шлюбі з | Mariya Galitzinad |
| Діти | Sergey Dolgorukovd, Alexey Grigoryevich Dolgorukovd[1] і Ivan Dolgorukovd |
| Нагороди |   |
Долгоруков Григорій Федорович (7 жовтня 1657, Москва, Московське царство — 15 серпня 1723, Санкт-Петербург, Російська імперія) — князь, російський дипломат, сенатор. Брат дипломата Якова Долгорукова.
Походив із старовинного дворянського князівського роду, син окольничого Федора Федоровича Долгорукова[2]. Із 1668 року — стольник цариці Наталії Наришкіної. Із 1676 року — стольник царя Федора Олексійовича, із 1683 року — стольник царя Петра I. Капітан Преображенського полку, учасник Азовських походів, із 1698 року — намісник Ростовський.
У 1701–1706, 1707–1712 і у 1715–1721 роках — посол Московського царства в Речі Посполитій[3]. Нагороджений орденом Андрія Первозванного, а також польським орденом Білого Орла. У 1708 році в Глухові за наказом імператора Петра І проводив вибори гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського[3]. Брав участь у бойових діях Північної війни на українських землях. Учасник Полтавської битви.
Із 1721 року — у відставці.
Мав трьох синів Олексія, Івана і Сергія та дочку Олександру.
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (Лютий 2020) |
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ ЭСБЕ/Долгоруковы и Долгорукие — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 24 серпня 2022.
- ↑ а б ЭСБЕ/Долгоруковы — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 24 серпня 2022.
- Долгоруковы и Долгорукие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Кивлицкий Е. А., Лященко А. И., Ореус, И. И., Шубинский С. Н. Долгоруковы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.