Долинська бавовнянопрядильна фабрика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долинська бавовнянопрядильна фабрика
Типвідкрите акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюваннявідкрите акціонерне товариство
Галузьбавовняна промисловість
Засновано1981
Штаб-квартираУкраїна, Долина, вул. Обліски, 36

Долинська бавовнянопрядильна фабрика — підприємство бавовняної промисловості у місті Долина Долинського району Івано-Франківської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Будівництво бавовнорядильної фабрики почалося відповідно до десятого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР, у 1980 році було збудовано і 3 січня 1981 року введено в експлуатацію першу чергу підприємства площею 36 тис. м² (40 тис. прядильних веретен) продуктивністю 5,6 млн тонн високоякісної пряжі на рік[1].

8 листопада 1981 року була введена у експлуатацію друга черга фабрики потужністю 87,7 тис. прядильных веретен.[2]

Робота фабрики проходила у виробничій кооперації з раніше побудованою швейною фабрикою, яка була введена в експлуатацію у 1976 році.

За радянських часів бавовнянопрядильна фабрика була другим (після газопереробного заводу) з найбільших підприємств міста[3][4][5]. На балансі фабрики знаходилися об'єкти соціальної інфраструктури — гуртожиток для робітників (перша дев'ятиповерхова будівля у місті), дитячий табір відпочинку «Карпати»[6] та профілакторій «Пролісок».

Після проголошення незалежності України фабрика перейшла у підпорядкування державного комітету легкої та текстильної промисловості України (Держкомлегтекс)[7], пізніше державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство. У травні 1995 року Кабінет Міністрів України включив завод до переліку підприємств, які підлягають приватизації протягом 1995 року[8].

Надалі, в умовах економічної кризи 1990-х років, перебоями в постачанні сировини (за радянських часів використовувалася бавовна з Середньої Азії) і зростанням обсягів імпорту готового одягу становище підприємства ускладнилося. Тим не менш, фабрика продовжувала випуск пряжі, панчішно-шкарпеткових та швейних виробів, а також меблевої вати.

Станом на 2004 рік фабрика була одним із найбільших підприємств-боржників з податків Івано-Франківської області[9].

23 вересня 2005 року профілакторій «Пролісок», що знаходився на балансі фабрики, в урочищі Дубровка був проданий[10] .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1982 (вып. 26). М., «Советская энциклопедия», 1982. стр.30
  2. Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1982 (вып. 26). М., «Советская энциклопедия», 1982. стр.39
  3. Долина // Украинская Советская Энциклопедия. том 3. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр. 426—427
  4. Долина // Советский энциклопедический словарь. редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. 4-е изд. М., «Советская энциклопедия», 1986. стр. 405
  5. Долина // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр. 404
  6. Надія Шегда. Табори помирають стоячи // еженедельник «Репортёр» (Ивано-Франковская область) от 12 августа 2010
  7. Розпорядження Кабінету міністрів України № 105-р від 22 лютого 1994 р.
  8. Постанова Кабінету міністрів України № 343а від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов’язковій приватизації у 1995 році». Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 1 листопада 2017.
  9. Сьогодні відбулось засідання колегії обласної державної адміністрації [Архівовано 2014-03-26 у Wayback Machine.] // официальный сайт Ивано-Франковской областной государственной администрации от 16 июля 2004
  10. Вищий господарський суд України. Постанова № 26/40 від 20 квітня 2011 р. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 1 листопада 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]