Долинське (Корюківський район)
| село Долинське | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Корюківський район |
| Тер. громада | Сосницька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74020070110059771 
|
| Основні дані | |
| Населення | 252 |
| Площа | 0,85 км² |
| Густота населення | 296,47 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16154 |
| Телефонний код | +380 4655 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°26′14″ пн. ш. 32°35′38″ сх. д. / 51.43722° пн. ш. 32.59389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
117 м |
| Водойми | Сейм |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15 |
| Карта | |
  Долинське | |
 Долинське | |
| Мапа | |
| |
Доли́нське — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 252 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великоустівська сільська рада.
До 1947 року село іменувалось як хутір Марієнталь, названий на честь своєї власниці Марії фон Лосен, котра жила у 18 ст.[1].
Поручик фон Лоссов у 1748 р. був наглядачем кірасирських кінних заводів на Гетьманщині. Завів у Батурині винокурний завод, суконну і скляну фабрики. Маріенталь-Маріїна долина. У 1858 р. тут налічувалося 32 двори. За переписом 1897 р. на хуторі було 55 дворів, 299 жителів. У 1924 р. — 97 дворів і 521 житель. Після другої світової війни німецькоподібні назви було ліквідовано.
Кутки: Краснопілля, Розумівка; гора Корольова.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[3].
Давні поселення:
Поселення неоліту, доби бронзи, давньоруського часу – в урочищі Круг, в 2,5 кілометрах на північний захід (чи північний схід) від села, в заплаві ріки Сейм. Воно представляє собою дюнне підвищення серповидної форми довжиною біля одного кілометра, шириною 150 – 200 метрів. З південного боку підвищення протікає невелика притока Сейму, яка до осені перетворюється в маленьке озерце.
Поселення неоліту, доби бронзи – в урочищі Красна Гора займає територію останця висотою (6 – 8 метрів над рівнем ріки Сейм). Цей останець заріс змішаним лісом (800 на 400 метрів). Поверхня останця не рівна, складається з декількох підвищень та низовин. Археологічний матеріал зустрічається тільки на двох підвищеннях – у південній та північній його частинах. Ці місця отримали відповідно маркування: пункт І та пункт ІІ. Пункт І займає невелике підвищення 100 на 100 метрів в південній частині останця, слід думати, що певна частина поселення зруйнована рікою Сейм, який підмиває в цьому місці берег. Пункт ІІ розташований на протилежному, північному краю останця на відстані 250 метрів від берега ріки Сейм, з напільного боку. Підвищення має округлу форму, його розміри 150 на 150 метрів.
- ↑ Село Долинське / Історія Сосниці
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Долинське [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- с. Долинское на сайте смт Сосницы [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |