Перейти до вмісту

Конятин (Корюківський район)

Координати: 51°35′39″ пн. ш. 32°47′7″ сх. д. / 51.59417° пн. ш. 32.78528° сх. д. / 51.59417; 32.78528
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Конятин
Герб Прапор
Успенська церква
Успенська церква
Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Тер. громада Сосницька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74020070170048756
Основні дані
Засноване до 1871
Населення 825 осіб
Площа 2,16 км²
Густота населення 381,94 осіб/км²
Поштовий індекс 16140
Телефонний код +380 4655
Географічні дані
Географічні координати 51°35′39″ пн. ш. 32°47′7″ сх. д. / 51.59417° пн. ш. 32.78528° сх. д. / 51.59417; 32.78528
Середня висота
над рівнем моря 		118 м
Водойми Десна
Місцева влада
Адреса ради 16100, Чернігівська обл., Корюківський р-н, смт Сосниця, вул. Грушевського, 15
Карта
Конятин. Карта розташування: Україна
Конятин
Конятин
Конятин. Карта розташування: Чернігівська область
Конятин
Конятин
Мапа
Мапа

CMNS: Конятин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Конятин.

Коня́тин — село в Україні, у Сосницькій селищній громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 825 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Конятинська сільська рада.

Клуб (серп і молот було демонтовано під час декомунізації)
школа
Типова дерев'яна хата
Вул. Садова (Дергунівка)
Їжа з печі — найсмачніша
Кінь- вірний помічник селянина
Києхи — місцева назва кукурудзи
Від коней пішла назва села
Весняний розлив
Розлив Десни
Сінокіс
р. Десна

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі р. Десна за 25 км від районного центру — смт. Сосниці. Найближче село, Гута Коропського р-ну знаходиться за 8 км на схід. З заходу розташоване с. Змітнів. Село оточене заплавними лугами, на яких трапляються озера і стариці, зокрема оз. Валуї і оз. Конятин. На південний схід від села розташований ландшафтний заказник — Спаський-І.

Символіка

[ред. | ред. код]

На гербі зображений кінь на пагорбі, що означає назву села (герб є промовистим). Сонце в старослов'янському стилі символізує що назва пагорба, яка дала назву селу існує ще з княжих часів. Синій колір - річка Десна з її розливами.

Мікротопонімія

[ред. | ред. код]

Окремі частини села (кутки) носять назви: Дергунівка, Залізнівка, Шарівка, Саливонівка, Царина, Жабокриківка, хутір Липки. Зі сходу суло межує з Худинським, а з Заходу — Шарівським болотами. Більшість мікротопонімів описують околиці села: Казовщина, Вовковня, Під Селищем, Лиса Гора, а також урочища над Десною: Вовчий Шилег, Проломище, Прилози, Оболонські Гривки.

Історія

[ред. | ред. код]

Назва села походить від назви високого горба над р. Десною на якому випасалися коні с. Змітнева. Співзвучність назв Неятин (давньоруська назва сусіднього Змітнева) - Конятин показує, що топонім виник у княжі часи. Розташоване село на 4 пагорбах. Залозний бугор названо за іменем поселенця- рибалки.

Село відоме за польських часів. Польська мапа, на якій зазначено село Конятіно (Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej «Ziemie Ruskie» Rzeczypospolitej[1]) повстала зна рубежі XVI-XVII-го віків.

Поблизу села, в ур. Під Селищем виявлено 2 поселення І тис. до н. е. і періоду Київської Русі (VIII—XIII ст.).

За переписом 1666 р. у селах Конятині і Лави було 84 дворів платників податку, церква. За реєстром 1732 р. у селі була церква, школа, шпиталь. У 1781 р.- козацьке село з церквою і 114 хат. 1810 р.- 356 ревізьких (чоловічих) душ. У 1885 р.-248 дворів 1639 жителів церква школа 3 постоялки 3 лавки. 1924 р.- 346 дворів і 1802 жителі , х. Білі Береги- 4 двори і 20 жителів, х. Вільне- 88 дворів і 495 жителів, радгосп Іллінський- 8 дворів і 41 житель.

У селі не було панів, але землю за радянської влади почали ділити. Довели селян до взаємної ворожнечі. У 1932 р. із 334 господарств села було ліквідовано і продано 114 господарств. Майже третину села було люто розкуркулено. Під час війни розкуркулені селяни повернулися в село і хотіли спалити за списком 75 колгоспних активістів. Так у мирному селі були посіяні владою зерна ненависті. 1973 р.- 454 двори і 1310 жителів. У селі проживає 825 жителів (2001р.) . 2014р.-577 жителів.

Нижня слобідка регулярно затоплюється весняними деснянськими повенями. Біля села співуче джерело цілющої води.

Микола Гнип- генерал- майор української армії.

Кутки - Конятин, Слобідка Верхня ,Слобідка Нижня, Худиня ( назва міста в Словенії, звідки прийшли сіверяни); урочища –Улука, Мураво, Ляхове, Жерло, Худиня, Залози (рибні лови), Земля Нова.

Входило до складу Сосницького полку.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Сосницької селищної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сосницького району, увійшло до складу Корюківського району Чернігівської області[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 812 98.42%
російська 12 1.46%
білоруська 1 0.12%
Усього 825 100%

Економіка

[ред. | ред. код]

СТОВ «Надія». Обробляє 685 га, на яких вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник. В господарстві також займаються м’ясним скотарством. На сьогодні господарство має 445 голів ВРХ, займаються продажем биків на експорт.[5][6]

Культові об'єкти

[ред. | ред. код]

У селі у 1871 році була побудована дерев'яна Успенська церква, яку після революції знищили комуністи. В 1990 році на іншому місці збудовано нову церкву. Парафія належить до Чернігівсько-Новгород-Сіверської єпархії УПЦ (МП). Престольне свято (храм) відзначається на Успіння, 28 серпня.
В ур. Під Селищем освячено криницю.

Об'єкти соціального і культурного призначення

[ред. | ред. код]

В селі діє фельдшерсько-акушерський пункт, два продовольчі магазини. Сільський будинок культури знищений пожежею в 2011 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (1829-1913)., Jabłonowski, Aleksander (1889-1904), Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej wydany z zasiłkiem Akademii Umiejętności w Krakowie, [T. 1] , Epoka przełomu z wieku XVI-ego na XVII-sty. Dział II-gi. "Ziemie Ruskie" Rzeczypospolitej , Dział opracowany przez Aleksandra Jabłonowskiego [...]., C. i K. Wojskowo - Geograficzny Zakład w Wiedniu, OCLC 712904557, процитовано 11 березня 2019
  2. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. ↑ Ігор Романов: Успіх сільського господарства — у переробці
  6. ↑ Ігор Романов: Чому насіння в Україні має дешевшати

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конятин (Корюківський район)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конятин_(Корюківський_район)&oldid=42607790