Дольмен Менга
| Дольмен Менга | |
 | |
 | |
| Країна |
 Іспанія[1][2] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Антекера[1][2] |
| Історичний період | енеоліт |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[1], частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d][3], об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[2], об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[2] і об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[2] |
 | |
| |
 | |
 | |
.jpg) | |
 | |
 Дольмен Менга у Вікісховищі | |
37°1′26.456592100005″ пн. ш. 4°32′54.446568100001″ зх. д. / 37.02402° пн. ш. 4.54846° зх. д.
Дольмен Менга (ісп. Cueva de Menga) — найбільший в Європі дольмен (похоронний мегалітичний курган (тумулус)). Датується першою половиною IV тис до Р. Х. (неоліт). Разом із дольменами В'єра та Ель-Ромераль, розташованими за 1,7 км, утворює важливий ансамбль неолітичної архітектури. У червні 2016 року пам’ятки дольменів Антекери було внесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. [4]
Знаходиться на околицях міста Антекера, Іспанія. Дольмен Менга розташований у широкій долині на північно-східній околиці Антекери; Дольмен В'єра знаходиться лише за 90 м.
Датування споруди суперечливе: найновіші дослідження визначили вік приблизно 4000 — 4500 років, тоді як раніші дослідження визначали приблизно 5000 — 5500 років. [5] У будь-якому випадку дольмени В'єра та Менга, ймовірно, близькі один до одного не тільки просторово, а й часово.
Дольмен Менга має діаметр близько 50 м і висоту понад 4 м. Порівняно короткий коридор, який орієнтований на північний схід (азимут 45°), [6] веде у велике, майже напівкругле замкнуте приміщення, розділене трьома центральними опорними колонами. Це овальне приміщення трохи відхилено на південь від орієнтації входу.
Мегалітичний комплекс, складається з 31 точно вирізьблених і майже безшовно зібраних блоків загальною вагою близько 1600 тонн. Найбільші стельові панелі важать близько 180 тонн. Загальна довжина підземної споруди становить 27,50 м. Висота збільшується всередину від 2,70 м на вході до 3,50 м на південно-західному верхньому камені. Максимальна ширина 6 м досягається в задній частині овальної кімнати. Є шахта колодязя глибиною 19,50 м і діаметром 1,50 м. [6]
Пагорб і вся кам'яна архітектура добре збереглися до наших днів. Оскільки всередині будівлі не було знайдено ані залишків кісток, ані могил, використання її як місця поховання суперечливе. Ідіосинкратична архітектура без замків, яка створює великий простір порівняно з іншими мегалітичними будівлями, також могла служити місцем поклоніння або місцем зустрічей. Крім того, не можна виключити зміну використання. Орієнтація дольмену Менга повністю відрізняється від стандартної орієнтації будівництва інших дольменів на Піренейському півострові. Це пояснюється орієнтацією на гору Пенья-де-лос-Енаморадос, яка здалеку нагадує контури людського обличчя. [6]
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ а б в г д Digital Guide to the Cultural Heritage of Andalusia
- ↑ http://whc.unesco.org/es/list/1501-001
- ↑ Dolmen von Antequera sind UNESCO-Weltkulturerbe. Reisen nach Spanien, 2016, abgerufen am 30. November 2016.
- ↑ Chris Chaplow: Menga, Viera and El Romeral Dolmens. www.andalucia.com, abgerufen am 19. Oktober 2015
- ↑ а б в Conjunto Arqueológico Dólmenes de Antequera. Junta de Andalucía, Consejería de Educación, Cultura y Deporte
- Dolmen de Menga – Fotos, Skizzen + Infos (ісп.)
- Conjunto Arqueológico Dólmenes de Antequera. Junta de Andalucía, Consejería de Cultura (ісп.)
- Dolmen de Menga Patrimonio Inmueble de Andalucía (ісп.)
- Dólmenes de Antequera. (ісп.)
- Leonardo García Sanjuán, José Antonio Lozano Rodríguez: Menga (Andalusia, Spain): a biography of an exceptional megalithic monument, in: Luc Laporte, Chris Scarre (Hrsg.): The Megalithic Architectures of Europe, Oxbow, Oxford/Philadelphia 2016, S. 3–16.
- Juan Fernández Ruiz / José Enrique Márquez Romero: Dólmenes de Antequera: Guía oficial del conjunto arqueológico, Sevilla 2009. ISBN 978-84-8266-865-9
- Reynaldo González: Arte prehistórico (Las claves del arte; Bd. 6). Editorial Planeta, Barcelona 1995. ISBN 84-08-01416-1
- Reynaldo González: Las claves del arte prehistórico (Las claves del arte/Estilos; 1). Editorial Ariel, Barcelona 1989. ISBN 84-344-0464-8
