Доля Наталя Костянтинівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталя Доля
Ім'я при народженніДоля Наталя Костянтинівна
Народилася26 липня 1974(1974-07-26) (50 років)
Київ, СРСР
Національністьукраїнка
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактриса
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності1992-зараз
IMDbID 1695827
Нагороди та премії
Народний артист України
Заслужений артист України
Заслужений артист України
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Доля.

Доля Наталя Костянтинівна (нар.26 липня 1974; Київ, СРСР) — українська акторка театру і кіно. Народна артистка України (2011). Грає у Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки. в Києві.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Свою першу роль отримала у фільмі білоруського виробництва «Белые одежды», ще за три роки до закінчення університету, це була другорядна роль в епізоді фільму. У 1994 році актриса зіграла головну роль у фільмі Олександра Муратова «Геть сором!». У 1995 році закінчила КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого і з цього ж року грає в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки.

З 1994 по 1999 роки грає провідні ролі в театрі і лише в 1999, після довгої перерви, знову з'являється на великих екранах у чотирисерійному телесеріалі «Сьоме кільце чаклунки», де виконує роль Імеди — дружини Ігліта. У 2002 році бере участь у зйомках телесеріалу українсько-російського виробництва «День народження Буржуя-2» та «Слід перевертня». У 2005 році виконує головну роль у сучасному фільмі-екранізації «Украдене щастя», відомої однойменної п'єси Івана Франка. Також відома за ролями в таких стрічках як «Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устинової», «Жага екстриму», «Про Любов», «Осінні турботи» та ін.

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Стрічка Роль Примітки
1992 Белые одежды роль в епізоді Білоруський фільм
1994 Геть сором! Головна роль
1999 Сьомий Перстень Чаклунки Дружина Ігліта
2001 День народження Буржуя-2 Фільм українсько-російського виробництва
Слід перевертня Психолог Анна Виготська
2003 Роксолана 3. Володарка імперії
2004 Любов сліпа Даша
2005 Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устинової Ірина Мерцалова
Украдене щастя Вчителька молодших класів Анна Головна роль
2007 Жага екстриму Ліля
2008 Про Любов Ніна донька Ади Фільм українсько-російського виробництва
2009 Осінні турботи Соня Фільм українсько-російського виробництва
Осінні квіти Мати Поліни
2010 Віра, Надія, Любов Наречена Михайла Віра
2011 Актор, або Любов не за сценарієм
Хлібний день
2016 Століття Якова Уляна, кохана Якова, дружина Тимка (літня) Український історичний фільм з 4-х серій
2017 Специ Алла Карпенко
2020 Сага Еліна Козак

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
  • «І все це було… і все це буде…» (2001)
  • «Неймовірний бал» (2001)
  • «Царські розбирання або міф про Електру» (2000)
  • «Любов і війна» (2000)
  • «Маскарадні забави» (2000)
  • «Вогонь бажань» (1999)
  • «Розлучення по-російськи» (1999)
  • «Пригоди на чарівному острові» (1997)
  • «Королівські ігри» (1997)
  • «Осінні скрипки» (1997)
  • «Двері грюкають» (1996)
  • «Справжній чоловік на початку тисячоліття…» (1996)
  • «Ревнощі» (1995)
  • «Історія однієї пристрасті» (1994)

Нагороди й номінації

[ред. | ред. код]
Рік Категорія Робота Результат
«Київська пектораль»
1999 Найкраще виконання жіночої ролі другого плану Блоха в усі Номінація
2003 Найкраще виконання жіночої ролі У полоні пристрастей Номінація
2013 Жінки. Фрагмент. Скандал без антракту Номінація
Премія НСТДУ
2006 Премія імені Віри Левицької Перемога

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У червні 2018 у відеозверненні підтримала ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президента України № 424/2003 від 21 травня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
  2. ↑ Указ Президента України № 1075/2011 від 25 листопада 2011 року «Про відзначення державними нагородами України працівників Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, м.Київ». Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 2 жовтня 2016.
  3. ↑ Sentsov 47. YouTube. Free Sentsov. 5 червня 2018. Процитовано 31 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Доля_Наталя_Костянтинівна&oldid=41118327