Донецький християнський університет
Донецький Християнський Університет (ДХУ) — вищий богословський протестантський навчальний заклад, який розташовувався в Донецьку, Україна. Університет є одним із засновників Євро-Азіатської Акредитаційної Асоціації. Спочатку позиціонував себе, як баптистський. [1] Тимчасово призупинив свою діяльність, будучи вже екуменічно орієнтованим, в 2014 році.
Метою ДХУ є підготовка священнослужителів: пастирів, місіонерів, а також викладачів, богословів, керівників християнських організацій. Сфера навчальної діяльності університету обмежена євангельськими й протестантськими деномінаціями, насамперед , євангельськими християнами-баптистами
Донецький християнський університет був заснований 1991 року місіонерським товариством «Світло Євангелія» (СЄ) за допомогою Денверської семінарії (Колорадо, США). На початку, школа носила назву Донецького біблійного коледжу[1]. Процесом придбання та ремонту приміщень під коледж керував директор Донецького відділення CD (тепер місія «Світло Воскресіння») пастор Леонід Картавенко. Керівництву коледжу вдалося придбати велику ділянку землі, територію занедбаного піонерського табору, розташовану між Донецьком і Макіївкою, за Донецьким ботанічним садом, біля пивзаводу «Сармат», яка дала кампусу хороший потенціал для розвитку.
Від самого початку свого існування коледж стає міжденомінаційним, приймаючи у своїх стінах у якості студентів не тільки євангельських християн і баптистів, а й п'ятидесятників, методистів, реформатів, представників Армії спасіння та позаденомінаційних церков.
На першому етапі Біблійний коледж мав тільки однорічну програму з підготовки місіонерів, яка була створена спільними зусиллями професора Денверської семінарії Раймонда Пригодича й правлінням місіонерського суспільства «Світло Євангелія». Програма була розрахована на підготовку широкопрофільного працівника, що може й почати роботу зі створення нової помісної церкви й розвивати її на перших етапах росту.
Восени 1991 року в Донецькому Біблійному коледжі своє навчання почали 56 студентів з різних регіонів колишнього Радянського Союзу. Першим керівником школи тоді став Мельничук Олексій Іванович. Він був у цій якості до 2002 року, а у 2018 році став бенефіціаром юридичної особи цього університету, формально вже недіючого з 2014 року в Донецьку).
Перші два роки в школі здійснювалася тільки однорічна інтенсивна місіонерська підготовка. В 1993 р. була почата трирічна програма «Бакалавр богослов'я». У цьому ж році Донецький Біблійний коледж зареєстрований як громадська організація — Донецький християнський університет.
Саме у місті Макіївка (вулиця Суздальська, будинок 30) у 1997 році було заново зареєстровано Донецький християнський університет, за цією ж адресою в 2007 році зареєстрована фактично дочірня від нього структура - баптистьска загальноосвітня школа "Глорія" (яка пізніше розташуалася саме на території ДХУ).
Саме у 1997 році ДХУ перереєстрований як релігійна організація, що має офіційними засновниками одночасно два союзи: Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів і Братство Незалежних Церков і Місій ЄХБ України. Найвищим органом управління університету стає Рада Піклувальників.
В 1997 році програма «Бакалавр богослов'я» була перетворена в чотирирічну, а також була додана трирічна програма «Бакалавр місіології».
Навесні 2002 року Рада Піклувальників пропонує на посаду ректора ДХУ нову кандидатуру — Сергія Рибікова. Під його керівництвом університет продовжує пошук нових можливостей для підвищення ефективності свого служіння і до сьогодні.
У 2003 році відкрилася нова програма «Бакалавр церковного служіння» очно-заочної форми.
У 2006-го року в допомогу помісним церквам були відкриті й продовжують працювати дві сертифікатні програми: «Школа проповідників» і «Йдучи за Великим Вчителем» (програма для підготовки вчителів недільних шкіл). Готуються християнські хори. З 2008 року реалізувався місіонерський проект "Слово для вулиць".
У вересні 2006-го року в м. Балаклея (Харківська обл.) разом із церквою ЕХБ «Світло Євангелія» університет відкрив очно-заочну програму «Основи богослов'я і місії». У травні 2008 року відбувся перший випуск цієї програми.
У 2007 навчальному році навчальна частина університету об'єднала програми «Бакалавр богослов'я», «Бакалавр міссіології» і «Бакалавр церковного служіння» в одну програму «Бакалавр» зі спеціалізаціями у відповідних областях.
У 2008 році в університеті відкриті дві нові програми: «Бакалавр соціальної роботи» і «Основи християнського світогляду».
У цей час університет продовжує своє служіння й будує плани про подальший розвиток. У зв'язку із цим у ДХУ працює комітет зі стратегічному плануванню розвитку університету на найближчі 13 років («Стратегія −2020»).
Крім цього, на базі університету створена робоча група, що займається дослідженням з відкриття в університеті гуманітарного факультету. Надалі планується одержання державної акредитації[2]
У 2010 році до ДХУ було приєднано Донецький регіональний біблійний коледж.
У 2012 році ректором навчального закладу став Михайло Черенков, який до нового призначення займав посаду віце-президента Асоціації «Духовне відродження».
Події весни 2014 року в Донецьку призвели до прискореного випуску студентів наприкінці березня. Влітку 2014 року кампус університету був зайнятий бригадою «П'ятнашка», що належить до воєнізованих формувань самопроголошеної Донецької народної республіки. Співробітники, що залишалися на кампусі, покинули територію університету, яка, очевидно, стала базою збройних формувань ДНР.
Вузом тоді тимчасово у 2013-2014 роках керував, в умовах переїзду колишнього ректора Черенкова до Києва, та в умовах відсутності в Донецьку нового ректора і президента Мельничука, єдина уповноважена особа - директор реабілітаційного центру "Твоя перемога", пастор Штейн Олег Азізович, проректор з адміністративних питань ДХУ.
У 2014 році пастор Олег Штейн переїхав до Києва, а вже у 2015 році емігрував у США, де влаштувався пастором у церкві "Місто хвали" в містечку Тампа, штат Флорида.
Співробітники навчального закладу в липні 2014 року вимушено залишили територію університету, оскільки вона стала базою терористів ДНР [3][4][5].
У 2017-2018 роках були зроблені спроби відновити діяльність університету в Києві. Зокрема, 21 червня 2017 року університет офіційно змінив свою юридичну адресу з м. Макіївка Донецької області на одну з квартир Києва (вул. В. Липківського, будинок 7, квартира 12).
Але вже 21.06.2018 року змінився юридичний керівник даної організації: якщо раніше був Черенков Михайло Миколайович (котрий де-факто з 2014 року не керував через свою еміграцію), то з того часу керівником став Мельничук Олексій Іванович.
Ректори:
- 1991-2002 - ректор Олексій Іванович Мельничук
- 2002-2009 - ректор Сергій Федотович Рибіков
- 2009 - президент Олексій Іванович Мельничук
- 2012-2013 - ректор Михайло Миколайович Черенков
- з 2013 - ректор Олексій Іванович Мельничук
Академічні декани (проректори з навчальної роботи) Донецького християнського університету: 2000-2002 - Raymond Prigodich 2003-2006 - David Hoehner 2006-2008 - Тарас Миколайович Дятлик 2008-2012 - Сергій Вікторович Солоха 2012-2013 - Надія Вікторівна Ружина 2013-2014 - Петро Аркадійович Павлюк
У ДХУ працювали відомі викладачі з Денверської семінарії. Один із засновників академічної бази, Рей Прігодіч, який від самого початку біблійного коледжу викладав місіологію, а потім очолив академічну частину з 2001.
У 2005 році група викладачів видали брошуру "Евангельский взгляд на учение Иво Засека. Донецк: Донецкий Христианский университет, 2005. — 19 с." як реакцію на усне вчення Іво Засека. Його вчення вже вплинуло на низку церков, особливо в Криму, і дана відповідь викликала подяку служителів Криму та союзу ехб.
До 2014 року викладачами університету працювали, серед громадян України, Віктор Жердев, Ігор Тарарощенко, Ольга Зайцева, Яна Крючкова, Андрій Платовський, Олександр Нагірняк, Анна Ляліна, а також дипломовані випускники іноземних вузів:
- Литвиненко В’ячеслав Володимирович - професор грецької патристики (1975 року народження, уродженець м. Дружківка Донецької області, випускник єванеглічного факультету Лувенського університету 2003 року, викладач Донецького християнського університету в 2003-2010 роках, з 2014 року - доктор філософії (Ph.D., Карлів університет, Прага, Чехія), фахівець з грецької патристики, науковий працівник кафедри філософії Євангелічного богословського факультету Карлового університету в Празі);
- Ткаченко Ростислав Юрійович - відомий дослідник західної теології (уродженець м. Сніжне Донецької області, у 2019 році захистив у Києві дисертацію доктора філософських наук, після чого став викладати у Львівській богословській семінарії при Церкві ХВЄ);
- Дятлик Тарас Миколайович - пастор і член-засновник церкви євангельських християн "Надія" у м. Рівне (у 1997 році став бакалавром богослов'я (Донецький християнський університет), до 1998 року викладач Рівненського біблійного коледжу, у 2002-2014 роках викладав у Донецьку, а на даний час - один з керівників приватної наукової установи "Східноєвропейський інститут теології", створеної силами його громади та Церкви ХВЄ у Львові). [6].
- Кобяковський Ігор Олександрович - 1971 року народження, уродженець м. Запоріжжя, магістр філософії в галузі релігієзнавства від Det Teologiske Menighetsfakultet Oslo (закінчив у 2001 р. богословський факультет університету Осло), далі в 2001-2007 рр. викладав догматичне богослов'я у Київському християнському університеті, в 2007-2014 рр. - у ДХУ, в 2014 р. відійшов від наукової роботи, та перейшов у бізнес.
- Халанський Вячеслав Володимирович, 1974 року народження, уродженець м. Харків, у 2008-2014 роках викладав психологію в ДХУ, в літні сезони працював директором дитячого християнського табору в Криму, з 2014 року декан факультету християнської психології Української євангельської теологічної семінарії в м. Київ;
- Каспров Станіслав Олександрович, 1979 року народження, уродженець м. Черкаси, випускник Наякської євангельської семінарії у США, а також "Східно-Європейської семінарії лідерства" під керівництвом пастора харизматів Сергія Тимченка у Києві, у 2010 р. став одним з директорів християнського видавництва "Смірна", у 2003-2014 роках був викладачем предмету "Душепопечительство и психологическое консультирование" в ДХУ; у 2014 р. повернувся до Черкас, де зайнявся бізнесом.
- Ружина Надія Вікторівна, 1978 року народження, уродженка м. Запоріжжя, у 2001 р. закінчила бакалавріат Санкт-Петербурзського християнського університету (СПХУ), а у 2005 р. отримала диплом магістра теології в філіалі Уельського християнського університету на базі СПХУ, у 2003-2014 роках викладала Старий Заповіт та основи наукового дослідження у ДХУ, в 2014-2022 роках – декан факультету богослов᾿я, завідувач кафедри теоретичного богослов'я Таврійського християнського інституту в м. Херсон.
- Бєй Ілля Геннадійович, викладач церковнослов'янської мови в 2010-2012 роках
Головін Сергій Леонідович - відомий вчений-креаціоніст[7].
Керівниками інформаційно-аналітичного відділу ДХУ стали фахівець ДХУ по звязкам з громадськістю, пастор Юрій Марков (з м. Краматорськ, ведучий християнського телеканалу «ТБН (Телевидение без насилия) - Россия», від якого в 2022 році відокремився телеканал "ТБН-Україна"), та Галина Павлюк (з Донецька).
Також у якості викладачів ДХУ працювали громадяни РФ: пастори Рахуба Сергій Миколайович (уродженець м. Брянка Луганської області, з 1992 року проживає у Москві) та Сінічкін Олексій Валерійович (колишній мешканець м. Чернівці, у 1995 році - переїхав у Москву, став викладачем Московської богословської академії та Московського біблійного інституту) - обидва з Москви, Павло Тогобицький з Новосибірська, Зоя Бардіна, Андрій Мальцев, Ольга Зайцева з Іжевська, Володимир Опанасюк з м. Ульяновськ.
- ↑ https://web.archive.org/web/20091211234332/http://old.risu.org.ua/ukr/resourses/ukrweb/protestant
- ↑ Інформація цього розділу взята з офіційного сайту ДХУ
- ↑ Террористы ДНР захватили Донецкий христианский университет [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] // iPress.ua, 10.07.2014.
- ↑ Христианство между Донецком и Москвой [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 12.07.2014.
- ↑ Донецкий христианский университет стал российской военной базой [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // ІнформНапалм, 30.12.2015.
- ↑ https://web.archive.org/web/20100413164602/http://dcu.org.ua/ru/teachers.php
- ↑ https://creationism.org/crimea/about.html
- Офіційний сайт [Архівовано 8 серпня 2010 у Wayback Machine.]