Доно (електростанція)
| ГЕС Доно | |
|---|---|
| 33°33′36″ пн. ш. 103°55′12″ сх. д. / 33.560000° пн. ш. 103.920083° сх. д.Координати: 33°33′36″ пн. ш. 103°55′12″ сх. д. / 33.560000° пн. ш. 103.920083° сх. д. | |
| Країна |  КНР |
| Стан | діюча |
| Річка | Хейхе |
| Каскад | каскад на Хейхе |
| Початок будівництва | 2009 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2013 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 100 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | від 268 м до 352 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х50 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам’яно-накидна із бетонним облицюванням |
| Висота греблі | 113 м |
| Мапа | |
ГЕС Доно (多诺水电站) — гідроелектростанція у центрі Китаю в провінції Сичуань. Становить верхній ступінь каскаду на річці Хейхе, лівому витоку Байшуй, котра впадає праворуч до Байлун (права притока Цзялінцзян – великого лівого допливу Янцзи).
В межах проекту річку перекрили кам’яно-накидною греблею із бетонним облицюванням висотою 113 метрів, яка утримує водосховище з об’ємом 56,2 млн м3 (корисний об’єм 49,2 млн м3). На час будівництва воду відвели за допомогою тунелю довжиною 0,7 км. Зі сховища ресурс подається через прокладений у правобережному гірському масиві дериваційний тунелю довжиною 15,2 км, який переходить у напірний водовід довжиною понад 0,9 км.
Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 50 МВт, які використовують напір від 268 до 352 метрів.[1][2][3]
- ↑ 国家能源局大坝安全监察中心. www.dam.com.cn. Процитовано 4 серпня 2019.
- ↑ 多诺水电站.
- ↑ 中国电建投资控股的四川多诺水电站首台机组并网运行. www.cec.org.cn. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |