Донченко Наталія Сергіївна
| Наталія Донченко Донченко Наталія Сергіївна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | |||||||||
| Національність | росіянка | ||||||||
| Громадянство |  СРСР,  Росія | ||||||||
| Місце проживання | Нижній Новгород | ||||||||
| Народження | 25 серпня 1932 Москва | ||||||||
| Смерть | 11 липня 2022 (89 років) Нижній Новгород, Росія[1] | ||||||||
| Спорт | |||||||||
| Країна | СРСР | ||||||||
| Вид спорту | ковзанярський спорт | ||||||||
| Дисципліна | ковзанярський спорт на довгій доріжці[d] | ||||||||
Нагороди   
| |||||||||
Донченко Наталія Сергіївна (рос. Донченко Наталья Сергеевна; 25 серпня 1932, Москва — 11 липня 2022, Нижній Новгород) — радянська ковзанярка, срібний призер олімпійських ігор.
Наталя Донченко народилася в 1932 році в Москві. В 1937 році її батька репресували, і мати з малолітньою Наталею переїхала до Горького. Недалеко від їх місця мешкання був стадіон «Воднік», в ковзанярську секцію якого в 1945 році записалася Наталя.[2]
В шкільні роки Наталя постійно покращувала свої результати в ковзанярському спорті. Найкраще їй давалася дистанція 500 м. Членом збірної СРСР вона стала вже в 18 років.
В 1951 році відбувся дебют Наталії Донченко на міжнародних змаганнях. На Всесвітніх студентських іграх в Румунії вона перемогла на дистанції 500 м. Через рік на чемпіонаті світу в класичному багатоборстві Донченко зайняла загальне 8-ме місце, але перемогла на своїй улюбленій дистанції 500 м.
Тренування і виступи Наталія Донченко успішно поєднувала з навчанням в інституті, і, коли після отримання спеціальності філолога в 1954 році поїхала працювати шкільним вчителем в Алтайський край, припинила тренуватися. Але в 1955 році їй запропонували повернутися до Горького і поновити тренування, на що вона погодилася.[3]
На спортивних зборах в Свердловську Наталія познайомилася з молодим тренером Феліксом Леонтійовичем Доленком, з яким одружилася в 1957 році, а в грудні того ж 1957 року у них народився син Євген, через що Наталія знов припиняла на певний час тренування. В 1958 році її знов запросили до табору збірної СРСР. Щоб Наталія могла займатися ковзанярським спортом, Фелікс Доленко припинив власні виступи і став тренером дружини.
На Зимових Олімпійських іграх 1960 жінки вперше могли позмагатися за звання олімпійської чемпіонки з ковзанярського спорту. Донченко показала хороші результати на передолімпійському відборі на Медео і потрапила в заявку на Олімпійські ігри на дистанції 500 м. Стартуючи в першій парі забігу, фінішувала з новим особистим рекордом — 46,0. Але німкеня Хельга Гаасе змогла перевершити цей результат на 0,1 сек, і Донченко стала срібною олімпійською медалісткою.
В 1960 році Донченко брала участь в чемпіонаті світу в класичному багатоборстві, де зайняла в загальному заліку 4-е місце.
- ↑ https://www.olympedia.org/athletes/80963
- ↑ Нескользкая дорожка Натальи Донченко - Популярные статьи - Библиотека международной спортивной информации. web.archive.org. 14 червня 2013. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 23 лютого 2020.
- ↑ Наталья Донченко: спорт очень помогает в жизни. web.archive.org. 7 січня 2014. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 23 лютого 2020.
- Профіль на «sports-reference.com» [Архівовано 18 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 25 серпня
- Народились 1932
- Померли 11 липня
- Померли 2022
- Померли в Нижньому Новгороді
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За трудову відзнаку»
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Уродженці Москви
- Радянські ковзанярі
- Срібні олімпійські медалісти з ковзанярського спорту
- Ковзанярі на зимових Олімпійських іграх 1960
- Срібні призери зимових Олімпійських ігор 1960
- Радянські срібні олімпійські медалісти