Дора Маар
.svg){kind=small}
До́ра Маа́р (фр. Dora Maar, справжнє ім'я Генріє́тта Теодо́ра Ма́ркович / Henriette Theodora Markovitch, 22 листопада 1907, Тур — 16 липня 1997, Париж) — французька югославського (хорватського) походження сюрреалістська художниця й фотографиня; модель Пабло Пікассо.
Дочка француженки з Турені й архітектора хорватського походження, виросла у Аргентині.
У 1945 році після розриву з Пікассо Маар лікувалась у психіатричній клініці в Жака Лакана. Після виставки живопису (1957) на довгі роки усамітнилась у власному помешканні, писала вірші й картини, про неї майже всі забули. Провела останні роки у власній квартирі по вулиці Савойя, на лівому березі Парижа.
Дора Маар померла 16 липня 1997 року в 89-річному віці. Похована на цвинтарі Буа-Тардьє у Кламарі[12].
У 1920 році приїхала до Парижа, навчалася живопису, потім фотографії, познайомилась з Брассаєм, Картьє-Брессоном, зійшлась із сюрреалістами (Бретон, Батай та інші). Була ассистенткою Мана Рея.
У 1935 році відкрила власне фотоательє. Її фотомонтаж «Папаша Убю» став своєрідною візитівкою сюрреалістичного мистецтва.
Художній спадок Маар був високо оцінений публікою й критикою тільки на посмертній ретроспективній виставці (1999).
У 2019 році (5 червня — 29 липня) у Центрі Помпіду представлена найбільша виставка робіт Дори Маар (понад 400 фотографій і документів), яка дозволида простежити шлях мисткині від перших рекламних світлин і вуличного періоду до витворів сюрреалістичного мистецтва.
У 1936 році в паризькому кафе «Де маго» Поль Елюар познайомив Маар з Пікассо. Дев'ять років вона була його моделлю, музою і партнеркою.
Маар багато фотографувала Пікассо (особливо в період його роботи над «Гернікою»), під його впливом звернулась до живопису. Пікассо часто створював зображення сумної Маар, у його творчому доробку вона назавжди ввійшла як «жінка, що плаче».
Картина Пікассо «Портрет Дори Маар» (1938) ніколи не виставлялась у музеях і висіла в будинку художника до його смерті, а у 1980-х її придбав саудівський шейх Абдулмухсен Абдулмалік Аль Шейх у галереї Пейс в Нью-Йорку. У 1999 році картину викрали й внесли до списку найрозшукуваніших витворів мистецтва. У 2019 році полотно відшукав Артур Бренд, фахівець з пошуку втрачених предметів мистецтва в Голландії[13]. На початок 2020-х вартість картини оцінювалася в 25 млн євро[14][15].
Скульптурний портрет Дори Маар Tete de femme[en] (Голова жінки), виконаний з гіпсу у 1941 році, зберігається в музеї Людвіга у Кельні. Чотири копії роботи були відлиті в бронзі у 1950-х, через декілька років після припинення відносин пари. Один примірник скульптури був подарований у 1959 році меморіалу Гіійома Аполлінера[16]. Скульптура містилась у шостому окрузі Парижа біля церкви Сен-Жермен-де-Пре. Ця копія була вкрадена у 1999 році, а згодом знайдена дорожнім робітником у канаві в муніципалітеті Оні. Муніципалітет Оні, не здогадуючись про походження скульптури, виставив її у залі ратуші. У 2001 році один з відвідувачів ратуші упізнав у погрудді роботу Пікассо, після чого скульптуру повернули на попереднє місце[17].
- Про мисткиню написали романи Драґана Букумирович «Дора Маар» (1998) і Ніколь Авріль «Я, Дора Маар» (2002, нім. пер. 2004).
- Її роль у кінострічці Джеймса Айворі «Прожити життя з Пікассо» (1996) зіграла Джуліанна Мур. У другому сезоні серіалу «Геній» роль Маар виконала Саманта Коллі.
- ↑ Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Dora Maar
- ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- ↑ Museum of Modern Art online collection
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ Artists + Artworks
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ [geen titel]
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- ↑ Dora Maar ( 1907 - 1997 ). www.lemondedesarts.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
- ↑ Как «Индиана Джонс» искал похищенную 20 лет назад картину Пикассо. Риа-Новости. 26 марта 2019. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ 10 самых разыскиваемых картин. Artinvestment.ru. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Найден украденный портрет работы Пикассо. Esquire.kz. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Inauguration du monument en hommage à Guillaume Appolinaire (англ.).
- ↑ Frédéric Naizot. La statue de Picasso volée était exposée à la mairie. Le Parisien (фр.). Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
- Lord J. Picasso and Dora: a personal memoir. New York: Farrar Straus Giroux, 1993
- Caws M.A. Picasso’s weeping woman: the life and art of Dora Maar. Boston: Little, Brown, and Co., 2000
- Förster T. Dora Maar: Picassos Weinende. Hamburg: Europ. Verl.-Anst., 2001.
- Avril N. Moi, Dora Maar: roman. Paris: Plon, 2002
- Dujovne Ortiz A. Dora Maar: prisonnière du regard. Paris: Bernard Grasset, 2003
- Baldassari A. Picasso-Dora Maar. Paris: Flammarion; London: Thames & Hudson, 2006
- Краусс Р. Холостяки. М.: Прогресс-Традиция, 2004, с.18-37
- Дора Маар і Пікассо [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Портрети Маар роботи Пікассо і Мана Рея [Архівовано 12 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Роботи Дори Маар у музеях світу [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Про Дору Маар на www.newyorkartworld.com [Архівовано 24 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Рожі Андре (Роза Кляйн). Фотопортрет Дори Маар, 1941 [Архівовано 17 листопада 2010 у Wayback Machine.]
