Дорман Веніамін Давидович
| Веніамін Давидович Дорман | |
|---|---|
 | |
| Дата народження | 12 лютого 1927 |
| Місце народження | Одеса, УРСР, СРСР |
| Дата смерті | 22 січня 1988 (60 років) |
| Поховання | Головинське кладовище  |
| Громадянство |  СРСР |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1951) |
| Професія | режисер |
| Заклад | Кіностудія імені Горького |
| Нагороди |    |
| IMDb | ID 0233785 |
 Веніамін Давидович Дорман у Вікісховищі | |
Веніамі́н Дави́дович До́рман — радянський кінорежисер і кіносценарист. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976).
Найвідоміший кінотвір Дормана — шпигунська тетралогія про резидента й потрійного агента Михайла Тульєва («Помилка резидента», «Доля резидента», «Повернення резидента», «Кінець операції „Резидент”»).
Народився в Одесі в сім'ї композитора Давида Дормана.[1]
Від 1943 року працював у Держцирку, брав участь у роботі фронтових бригад від Центрального клубу будівельників Москви. 1943 року вчився на архітектурному відділенні Московського державного інженерно-будівного інституту. Від 1944 року вчився на режисерському факультеті ВДІКу в майстерні В. М. Козінцева.
По закінченні інституту 1951 року за розподілом працював на Нижньоволзькій студії кінохроніки в Саратові, а відтак і на Ростовській студії кінохроніки. Зняв низку документальних нарисів і хронік.[1]
Від 1957 року — режисер на Кіностудії імені М. Горького,[1] де був другим режисером на фільмі «Тихий Дон» (1958). Як режисер-постановник дебютував фільмом «Дівоча весна» (1960). Майже в усіх своїх фільмах знімав улюблених акторів — Вадима Захарченка й Георгія Тусузова.
Автор сюжетів для дитячого гумористичного кіножурналу «Єралаш» і сатиричного кіножурналу «Фітіль».[2]
За показниками касового успіху в глядачів за перший рік демонстрації фільми режисера зайняли четверте місце, що пов'язують з його вибором здебільшого гостросюжетних тем.[3]
Член КПРС від 1959 року,[2] член Спілки кінематографістів СРСР (Москва).[4]
Помер 22 січня 1988 року. Похований у Москві на Головинському кладовищі (ділянка № 16).
- Жінка — Людмила Альбертівна Бірчанська, наукова співробітниця.
- Син — Олег Веніамінович Дорман (нар. 1967), російський кінорежисер.
Режисер
- 1954 — Північніше від Сталінграда[5]
- 1955 — На першість СРСР з класичної боротьби 1955 року[6]
- 1956 — Шлях пошуків[7]
- 1958 — Народження фільму (спільно з Г. Оганесяном)[8]
- 1960 — Дівоча весна (спільно з Г. Оганесяном)
- 1962 — Веселі історії
- 1963 — Штрафний удар
- 1964 — Легке життя
- 1965 — Приїжджайте на Байкал
- 1968 — Помилка резидента
- 1970 — Доля резидента
- 1973 — Земля, до запитання
- 1974 — Єралаш, випуск № 2, сюжет «Не треба хвилюватися»
- 1975 — Зникла експедиція
- 1975 — Єралаш, випуск № 4, сюжет «Якщо хочеш бути здоровий...»
- 1976 — Золота річка
- 1976 — Єралаш, випуск № 10, сюжет «Love Story / Історія кохання»
- 1978 — Зникнення
- 1979 — Циркаченя
- 1979 — Викрадення «Савої»
- 1980 — Нічна подія
- 1982 — Повернення резидента
- 1983 — Талісман
- 1984 — Мідний янгол
- 1986 — Кінець операції «Резидент»
- 1987 — Розірване коло
Сценарист
- 1960 — Ванька (короткометражний; спільно з Е. Бочаровим і Г. Оганесяном)
- 1976 — Єралаш, випуск № 10, сюжет «Love Story / Історія кохання»
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1976).[2]
- Орден Трудового Червоного Прапора (22 серпня 1986).
- Медаль «За трудову доблесть» (3 вересня 1974) — «за заслуги в розвитку радянської кінематографії та активну участь у комуністичному вихованні трудящих».[9]
- ↑ а б в Режиссёры советского художественного кино, 1982, с. 149.
- ↑ а б в Кино. Энциклопедический словарь Юткевича, 1987, с. 131.
- ↑ Фьодоров, А. В. (2020). Тысяча и один самый кассовый советский фильм // мнения кинокритиков и зрителей (PDF) (рос.). Москва: ОД «Информация для всех». с. 62—63. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2023.
- ↑ Справочник Союза кинематографистов СССР (рос.). Москва: Всесоюзное бюро пропаганды киноискусства. 1986. с. 69.
- ↑ Севернее Сталинграда (1954). Киноархив net-film (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ На первенство СССР по классической борьбе 1955г. (1955). Киноархив net-film (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ Путь исканий (1956). Киноархив net-film (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ Рождение фильма (1958). Киноархив net-film (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 15 листопада 2022.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 3 сентября 1974 года № 204 «О награждении орденами и медалями СССР работников Центральной киностудии детских и юношеских фильмов имени М. Горького » (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- Режиссёры советского художественного кино // Биофильмографический справочник в 4-х томах / Авт.-укл.: В. П. Боровков, Т. В. Сергеєва, С. В. Сковороднікова, Г. А. Сухін, Н. М. Чемоданова. — Москва : ВНИИ киноискусства, Госфильмофонд СССР, 1982. — Т. 1. — 154 с.
- Кино. Энциклопедический словарь / Гол. ред. С. І. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьєв, В. Є. Баскаков, І. В. Вайсфельд та ін. — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — 640 с.