Дорога спецій
Дорога спецій | |
Object class of occurrence | спеції |
---|---|
Дорога спецій у Вікісховищі |
Дорога спецій — сухопутна частина одного з найдавніших торгових маршрутів на землі, що зв'язував Індію, Острови прянощів і узбережжя Суахілі в Східній Африці з країнами Середземномор'я.
Маршрут починався від портів Аравійського та Червоного морів, де товари перевантажували на каравани, які йшли через Петру[1] до узбережжя Середземного моря. Для полегшення торгівлі, царицею Хатшепсут, фараонами Сенусертом III та Нехо I, а також перським царем Дарієм I робилися спроби прорити Суецький канал.
За часів царя Соломона сухопутна частина дороги спецій виходила до узбережжя Ейлатської затоки в районі міста Еціон-Гевер [2]. Цим шляхом доставлялися не тільки спеції з Островів прянощів (кориця, гвоздика, імбир, перець) і Індії, але і цінні породи дерева та слонову кістку зі Східної Африки, шовк з Китаю, золото, срібло, дорогоцінні камені.
Залежно від військово-політичної обстановки, окремі ділянки дороги спецій, як і будь-якого іншого торгового маршруту, могли зміщуватися в бік безпечніших районів. Так наприклад, за часів царя Ірода основним портом для торгівлі прянощами на цьому маршруті на березі Середземного моря була Кейсарія, а під час Хрестових походів, каравани з Петри, обходячи район конфлікту, йшли на південь, виходячи до Середземного моря в районі Ель-Ариша, але ніколи ця торгівля не переривалася. Мусульманське панування над маршрутом торгівлі спеціями змусило європейців шукати обхідні шляхи, що, в кінцевому підсумку, призвело до початку Доби великих географічних відкриттів.
- ↑ [http:/ / stateofisrael.com / tourism / spiceroute Spice Route (англ.)]
- ↑ H. G. Rawlinson. Intercourse Between India and the Western World. с. 10—13. ISBN 9788120615496. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 30 грудня 2011.
- Trade between the Romans and the Empires of Asia. Department of Ancient Near Eastern Art, The Metropolitan Museum of Art [Архівовано 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про античність. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |