Дорогичинський повіт
| Дорогичинський повіт | |||
|---|---|---|---|
|
пол. Powiat drohicki | |||
|
| |||
| місто | Дорогичин | ||
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка
| ||
| Регіон | Поліське воєводство | ||
| Межує з: Пінський повіт Косовський повіт Пружанський повіт Кобринський повіт Каширський повіт | |||
| ґміни | 12 | ||
| Офіційна мова | польська | ||
| Населення | |||
| - повне | 97.000 (1931) | ||
| - густота | 41 | ||
| Площа | |||
| - повна | 2351 км² | ||
| Дата заснування | 12 грудня 1920 | ||
| Дата ліквідації | 15 січня 1940 | ||
| |||
| |||
Дорогичинський повіт Поліського воєводства (пол. Powiat drohicki) — адміністративно-територіальна одиниця спершу в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої, наприкінці — СРСР (Білоруська РСР). Знаходився на півночі української етнічної території.
Утворений 12 грудня 1920 року після польської окупації західноукраїнських земель з гмін колишнього Кобринського повіту:
- Імєнін (до 1928),
- Воловце,
- Хомськ,
- Дорогичин,
- Брашевіче,
- Осовце,
- Одрижин,
- Вороцевіче (до 1928),
- Янув,
- Мотоль,
- Дружиловіче (до 1928),
- Бердзєж.
Повітове містечко — Дорогичин. Складався з 12 сільських ґмін і 2 містечок (Іванове і Мотоль).
19 лютого 1921 . включений до новоутвореного Поліського воєводства.
1 жовтня 1922 р. вилучено державний маєток Тороканє з ґміни Імєнін Дорогичинського повіту і включено до ґміни Антополь Кобринського повіту.[1]
1 січня 1926 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі вилучено село Закалля з ґміни Дружиловіче і включено до ґміни Мотоль, колонію Дубово вилучено з ґміни Осовце і включено до ґміни Дорогичин, село Цибки вилучено з ґміни Імєнін та фільварок Хлівичі — з ґміни Воловель і включені до ґміни Брашевіче.[2]
Розпорядженням Ради Міністрів Польщі 19 березня 1928 р.[3] ліквідовано ґміну Дружиловіче, а належні до неї поселення включено:
- села Лучки (біл. Лучкі), Смердяче і Замошшя (біл. Замошша) та фільварок Замошшя — до ґміни Мотоль Дорогичинського повіту;
- село Варатицьк (біл. Вартыцк) — до ґміни Бердзєж Дорогичинського повіту;
- село Борова (біл. Баравая) — до ґміни Пожече Пінського повіту
- решту сіл — до ґміни Янув Дорогичинського повіту.
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[4]:
- ліквідовано ґміну Імєнін, а належні до неї поселення включено:
- села Окропне, Осовляни (біл. Осовляны) і Скрипелі (біл. Скрыпялі) — до ґміни Хомськ,
- решту сіл — до ґміни Брашевіче;
- ліквідовано ґміну Волавель, а належні до неї поселення включено до ґміни Брашевіче;
- ліквідовано ґміну Вороцевіче, а належні до неї поселення включено:
- села Горбаха (біл. Гарбаха), Гута (біл. Гута) і Кристинів (біл. Красцінава) та фільварки Гута, Кристинів, Острівки і колонія Гута — до ґміни Осовце,
- села Гутово (біл. Гутава), Якубово (Яковіво) і Оґдемєр (біл. Агдэмер) — до ґміни Дорогичин Дорогичинського повіту,
- решту сіл — до ґміни Янув;
- село Симоновичі (біл. Сіманавічы) з ґміни Брашевіче Дорогичинського повіту передано до ґміни Хомськ;
- село Дроботи (біл. Дробаты) і колонія Дроботи з ґміни Бердзєж Дорогичинського повіту передано до ґміни Дорогичин;
- село Кулішівці з ґміни Дорогичин Дорогичинського повіту передано до ґміни Бердзєж.
Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 25 вересня 1928 р.[5] відновлено ліквідовану ґміну Волавель, а належні попередньо до неї поселення вилучено з ґміни Брашевіче.
У 1931 році загальна площа повіту — 2351 км², населення — 97.000 осіб. У склад повіту входило 12 сільських гмін і 2 містечка.
Повіт включений до новоутвореної Пінської області 4 грудня 1939 р.[6], ліквідований 15 січня 1940 р. після поділу на Дорогичинський та Івановський райони. Під час німецької окупації територія була включена до Кобринського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля, тобто німці визнавали Пінщину українською етнічною територією.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 września 1922 r. o wyłączeniu majątku Torokanie z powiatu drohiczyńskiego i wcieleniu go do gminy antopolskiej powiatu kobryńskiego. [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 grudnia 1925 r. o zmianie granic niektórych gmin wiejskich w powiecie drohiczyńskim w województwie poleskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 września 1928 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Woławel w powiecie drohiczyńskim, województwie poleskiem. [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |