Перейти до вмісту

Дорсомедіальна префронтальна кора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дорсомедіальна префронтальна кора (дмПФК[1][2]) — це частина префронтальної кори в анатомії мозку деяких видів. Вона включає частини полів Бродмана BA8, BA9, BA10, BA24 і BA32[3], хоча деякі автори ототожнюють її саме з BA8 і BA9.[4][5] Деякі помітні підкомпоненти включають дорсальну передню поясну кору (BA24 і BA32),[1][6] прелімбічну кору[1][6] та інфралімбічну кору.[2]

Функції

[ред. | ред. код]

Докази показують, що дмПФК відіграє кілька ролей у людини. Встановлено, що дмПФК відіграє роль в обробці почуття самосвідомості, інтеграції соціальних вражень, теорії розуму, моральних суджень, емпатії, ухваленні рішень, альтруїзмі, обробці інформації про страх і тривогу та гальмуванні моторної кори зверху вниз.[7][8][9][10][11] ДмПФК також модулює або регулює емоційні реакції та частоту серцевих скорочень у ситуаціях страху чи стресу та відіграє важливу роль у довготривалій пам’яті[1][12]. Деякі стверджують, що дмПФК складається з кількох менших підобластей, які є більш специфічними для виконання завдань.[13] ДмПФК приписують багато ролей у мозку. Незважаючи на це, немає остаточного розуміння точної ролі дмПФК, і механізми, що зумовлюють її функції у мозку, залишаються нез'ясованими.

Ідентичність

[ред. | ред. код]

Вважається, що дмПФК є одним із компонентів того, як люди формулюють ідентичність або самосвідомість[14][15]. Коли акторам було доручено зіграти персонажа, сканування фМРТ показало відносне пригнічення дмПФК порівняно з базовими завданнями.[16] Такої ж деактивації не спостерігалося в інших завданнях, які виконували актори. Автори припускають, що це може бути пов’язано з тим, що актори активно пригнічують власне почуття власного «Я», щоб зобразити іншого героя. Подібним чином було показано, що дмПФК неактивна у осіб із психологічною дисоціацією.[15]

Соціальні судження і теорія розуму

[ред. | ред. код]

Дослідження показали, що дмПФК відіграє певну роль у створенні соціальних вражень.[17] Одне дослідження показало, що використання транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС) для дмПФК під час завдання на соціальне судження безпосередньо порушує здатність людини формувати соціальні судження.[17] Крім того, дмПФК активна, коли люди намагаються зрозуміти точки зору, переконання та думки інших, ця здатність відома як теорія розуму (модель психіки людини).[18] Було також показано, що дмПФК відіграє певну роль в альтруїзмі. Кількість активності дмПФК людини під час виконання соціального завдання передбачала, скільки грошей ця людина згодом пожертвує іншим.[19] Крім того, показано, що дмПФК відіграє певну роль у прийнятті моральних рішень.[20]

Емоція

[ред. | ред. код]

Було показано, що дмПФК бере участь у довільній та мимовільній емоційній регуляції.[21][22] Згадуючи негативні спогади, літні люди демонструють активацію дмПФК. Вважається, що це діє як механізм, який зменшує загальний досвід негативу події.[21] Вважається, що дмПФК порушується в осіб з діагнозом біполярний розлад, що призводить до порушення емоційної регуляції.[22]

Прийняття рішень

[ред. | ред. код]

На додаток до соціальних суджень, дмПФК демонструє підвищену активність під час складних завдань, пов'язаних з прийняттям рішень.[23] Інші дослідження показали підвищену активацію дмПФК, коли людина повинна вибрати між двома однаково ймовірними результатами, а також коли рішення суперечить її поведінковим тенденціям.[24][25]

Інші види

[ред. | ред. код]

ДмПФК також можна ідентифікувати у мавп.[26] Вважається, що прелімбічна система мишей функціонально аналогічна функції емоційної регуляції дмПФК у людей.[27]

Моделі тварин

[ред. | ред. код]

Було показано, що у щурів дмПФК здійснює низхідний контроль над моторними областями, хоча точні механізми того, як це відбувається, залишаються невідомими.[28] Інше дослідження розглядало, як рецептори дофаміну в дмПФК відіграють роль у регуляції страху у щурів.[29]

Експеримент з мишами виявив, що оптогенетична стимуляція дмПФК підвищила їхню наполегливість, мотивацію та рішучість, що дозволяє їм займати більш домінуючу роль у соціальних ієрархіях.[30] Крім того, дослідники показали, що рецептори 5-HT6 у дмПФК відіграють певну роль у регуляції тривожної поведінки у мишей.[31]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Самомодельна теорія суб'єктивності

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Corsi, P.S.; Christen, Y. (2012). Epigenetics, Brain and Behavior. Research and Perspectives in Neurosciences. Springer. с. 88. ISBN 978-3-642-27912-6. Процитовано 1 травня 2019.
  2. ↑ а б Gamond, L.; Cattaneo, Z. (2016). The Dorsomedial Prefrontal Cortex Plays a Causal Role in Mediating In-group Advantage in Emotion Recognition: A TMS Study. Neuropsychologia. Elsevier. 93 (Pt A): 312—317. doi:10.1016/j.neuropsychologia.2016.11.011. PMID 27865968.
  3. ↑ Lieberman, M.D. (2013). Social: Why Our Brains are Wired to Connect. OUP Oxford. с. 187. ISBN 978-0-19-964504-6.
  4. ↑ Lieberman, M.D. (2013). Social: Why Our Brains are Wired to Connect. OUP Oxford. с. 187. ISBN 978-0-19-964504-6.
  5. ↑ Dougherty, D.D.; Rauch, S.L. (2008). Psychiatric Neuroimaging Research: Contemporary Strategies. American Psychiatric Publishing. с. 243. ISBN 978-1-58562-790-5.
  6. ↑ а б Leary, M.R.; Tangney, J.P. (2012). Handbook of Self and Identity. Guilford Publications. с. 640. ISBN 978-1-4625-0305-6. Процитовано 2 травня 2019.
  7. ↑ Gusnard DA, Akbudak E, Shulman GL, Raichle ME (March 2001). Medial prefrontal cortex and self-referential mental activity: relation to a default mode of brain function. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 98 (7): 4259—64. doi:10.1073/pnas.071043098. PMC 31213. PMID 11259662.
  8. ↑ Ferrari C, Lega C, Vernice M, Tamietto M, Mende-Siedlecki P, Vecchi T, Todorov A, Cattaneo Z (January 2016). The Dorsomedial Prefrontal Cortex Plays a Causal Role in Integrating Social Impressions from Faces and Verbal Descriptions. Cerebral Cortex. 26 (1): 156—65. doi:10.1093/cercor/bhu186. PMID 25165063.
  9. ↑ Narayanan NS, Laubach M (December 2006). Top-down control of motor cortex ensembles by dorsomedial prefrontal cortex. Neuron. 52 (5): 921—31. doi:10.1016/j.neuron.2006.10.021. PMC 3995137. PMID 17145511.
  10. ↑ Waytz A, Zaki J, Mitchell JP (May 2012). Response of dorsomedial prefrontal cortex predicts altruistic behavior. The Journal of Neuroscience. 32 (22): 7646—50. doi:10.1523/JNEUROSCI.6193-11.2012. PMC 3387686. PMID 22649243.
  11. ↑ Mitchell JP, Macrae CN, Banaji MR (May 2004). Encoding-specific effects of social cognition on the neural correlates of subsequent memory. The Journal of Neuroscience. 24 (21): 4912—7. doi:10.1523/JNEUROSCI.0481-04.2004. PMC 6729362. PMID 15163682.
  12. ↑ Jean Decety J, Batson CD (2007). Interpersonal Sensitivity – Entering Others' Worlds. Psychology Press. с. 243. ISBN 978-1-84169-838-0.
  13. ↑ Eickhoff SB, Laird AR, Fox PT, Bzdok D, Hensel L (January 2016). Functional Segregation of the Human Dorsomedial Prefrontal Cortex. Cerebral Cortex. 26 (1): 304—21. doi:10.1093/cercor/bhu250. PMC 4677979. PMID 25331597.
  14. ↑ Gusnard DA, Akbudak E, Shulman GL, Raichle ME (March 2001). Medial prefrontal cortex and self-referential mental activity: relation to a default mode of brain function. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 98 (7): 4259—64. doi:10.1073/pnas.071043098. PMC 31213. PMID 11259662.
  15. ↑ а б A Dissociation Model of Borderline Personality Disorder (Norton Series on Interpersonal Neurobiology). W. W. Norton. 22 жовтня 2012. с. 109. ISBN 978-0-393-70861-5.
  16. ↑ Brown S, Cockett P, Yuan Y (March 2019). The neuroscience of Romeo and Juliet: an fMRI study of acting. Royal Society Open Science. 6 (3): 181908. doi:10.1098/rsos.181908. PMC 6458376. PMID 31032043.
  17. ↑ а б Ferrari C, Lega C, Vernice M, Tamietto M, Mende-Siedlecki P, Vecchi T, Todorov A, Cattaneo Z (January 2016). The Dorsomedial Prefrontal Cortex Plays a Causal Role in Integrating Social Impressions from Faces and Verbal Descriptions. Cerebral Cortex. 26 (1): 156—65. doi:10.1093/cercor/bhu186. PMID 25165063.
  18. ↑ Isoda M, Noritake A (December 2013). What makes the dorsomedial frontal cortex active during reading the mental states of others?. Frontiers in Neuroscience. 7: 232. doi:10.3389/fnins.2013.00232. PMC 3852025. PMID 24367287.
  19. ↑ Waytz A, Zaki J, Mitchell JP (May 2012). Response of dorsomedial prefrontal cortex predicts altruistic behavior. The Journal of Neuroscience. 32 (22): 7646—50. doi:10.1523/JNEUROSCI.6193-11.2012. PMC 3387686. PMID 22649243.
  20. ↑ Bzdok D, Schilbach L, Vogeley K, Schneider K, Laird AR, Langner R, Eickhoff SB (October 2012). Parsing the neural correlates of moral cognition: ALE meta-analysis on morality, theory of mind, and empathy. Brain Structure & Function. 217 (4): 783—96. doi:10.1007/s00429-012-0380-y. PMC 3445793. PMID 22270812.
  21. ↑ а б Ford JH, Kensinger EA (December 2019). Older adults recruit dorsomedial prefrontal cortex to decrease negativity during retrieval of emotionally complex real-world events. Neuropsychologia. 135: 107239. doi:10.1016/j.neuropsychologia.2019.107239. PMID 31678107.
  22. ↑ а б Phillips ML, Ladouceur CD, Drevets WC (September 2008). A neural model of voluntary and automatic emotion regulation: implications for understanding the pathophysiology and neurodevelopment of bipolar disorder. Molecular Psychiatry. 13 (9): 829, 833—57. doi:10.1038/mp.2008.65. PMC 2745893. PMID 18574483.
  23. ↑ Venkatraman V, Rosati AG, Taren AA, Huettel SA (October 2009). Resolving response, decision, and strategic control: evidence for a functional topography in dorsomedial prefrontal cortex. The Journal of Neuroscience. 29 (42): 13158—64. doi:10.1523/JNEUROSCI.2708-09.2009. PMC 2801415. PMID 19846703.
  24. ↑ Pochon JB, Riis J, Sanfey AG, Nystrom LE, Cohen JD (March 2008). Functional imaging of decision conflict. The Journal of Neuroscience. 28 (13): 3468—73. doi:10.1523/JNEUROSCI.4195-07.2008. PMC 6670602. PMID 18367612.
  25. ↑ Paulus MP, Hozack N, Frank L, Brown GG (April 2002). Error rate and outcome predictability affect neural activation in prefrontal cortex and anterior cingulate during decision-making. NeuroImage. 15 (4): 836—46. doi:10.1006/nimg.2001.1031. PMID 11906224.
  26. ↑ Brookhart, J.M.; Mountcastle, V.B.; Brooks, V.B.; Geiger, S.R. (1981). Handbook of physiology: a critical, comprehensive presentation of physiological knowledge and concepts. Handbook of Physiology: A Critical, Comprehensive Presentation of Physiological Knowledge and Concepts. American Physiological Society. ISBN 978-0-683-01105-0.
  27. ↑ Acton, Q.A. (2013). Advances in Basal Ganglia Research and Application. Atlanta, GA: ScholarlyEditions. с. 20. ISBN 978-1-4816-6955-9. Процитовано 1 травня 2019.
  28. ↑ Narayanan NS, Laubach M (December 2006). Top-down control of motor cortex ensembles by dorsomedial prefrontal cortex. Neuron. 52 (5): 921—31. doi:10.1016/j.neuron.2006.10.021. PMC 3995137. PMID 17145511.
  29. ↑ Stubbendorff C, Hale E, Cassaday HJ, Bast T, Stevenson CW (June 2019). Dopamine D1-like receptors in the dorsomedial prefrontal cortex regulate contextual fear conditioning. Psychopharmacology. 236 (6): 1771—1782. doi:10.1007/s00213-018-5162-7. PMC 6602997. PMID 30656366.
  30. ↑ Zhou, Tingting; Zhu, Hong; Fan, Zhengxiao; Wang, Fei; Chen, Yang; Liang, Hexing; Yang, Zhongfei; Zhang, Lu; Lin, Longnian (14 липня 2017). History of winning remodels thalamo-PFC circuit to reinforce social dominance. Science. 357 (6347): 162—168. doi:10.1126/science.aak9726. Процитовано 28 квітня 2022.
  31. ↑ Geng F, Tian J, Wu JL, Luo Y, Zou WJ, Peng C, Lu GF (February 2018). Dorsomedial prefrontal cortex 5-HT6 receptors regulate anxiety-like behavior. Cognitive, Affective & Behavioral Neuroscience. 18 (1): 58—67. doi:10.3758/s13415-017-0552-6. PMID 29204799.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дорсомедіальна_префронтальна_кора