Перейти до вмісту

Доріс Маккарті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маккарті.
Доріс Маккарті
Народилася7 липня 1910(1910-07-07)
Калгарі, Альберта, Канада
Померла25 листопада 2010(2010-11-25) (100 років)
Торонто, Онтаріо, Канада
Країна Канада Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця, автобіограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТоронтський університет, OCAD Universityd і Malvern Collegiate Instituted Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКанадська королівська академія мистецтвd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтdorismccarthy.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Доріс Маккарті (англ. Doris McCarthy; 7 липня 1910 — 25 листопада 2010) — канадська художниця, яка спеціалізувалася на абстрактних пейзажах.

Життя та кар'єра

[ред. | ред. код]

Народившись у Калгарі, Альберта, Маккарті навчалася в Коледжі мистецтва і дизайну Онтаріо з 1926 по 1930 рік, де отримувала різні стипендії та премії. Незабаром вона стала вчителем і найбільше викладала в Центральній технічній школі в Торонто з 1932 року й до виходу на пенсію в 1972 році. Більшу частину свого життя вона провела в Скарборо (Торонто), Онтаріо, хоча багато їздила й за кордон, де малювала пейзажі різних країн, зокрема: Коста-Рика, Іспанія, Італія, Японія, Індія, Англія та Ірландія. Тим не менше, Маккарті, мабуть, була найбільш відома своїми канадськими пейзажами та зображеннями Арктики. У 1989 році вона закінчила Університет Торонто Скарборо зі ступенем бакалавра з англійської мови.

Роботи Маккарті виставлялися в Канаді та інших країнах, як у державних, так і в приватних художніх галереях, зокрема: в Національній галереї Канади, Художній галереї Онтаріо, Галереї Доріс Маккарті[2] в Університеті Торонто Скарборо та Галерея Вініка / Тука.

Смерть і спадщина

[ред. | ред. код]

Померла 25 листопада 2010 року.[3]

В Університеті Торонто Скарборо є галерея, названа на її честь. Стежка Доріс Маккарті проходить уздовж яру Белламі, з'єднуючи вулицю Bellehaven Crescent із озером Онтаріо.[4]

Публікації

[ред. | ред. код]

Маккарті написала три автобіографії, описавши різні етапи свого життя: «Дурепа в раю» (англ. A Fool in Paradise; Toronto: MacFarlane, Walter & Ross, 1990), «Добре вино» (англ. The Good Wine; Toronto: MacFarlane, Walter & Ross, 1991) та «Дев'яносто років мудрості» (англ. Ninety Years Wise; Toronto: Second Story Press, 2004).

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Доріс Маккарті стала членом Королівської канадської академії мистецтв.[5] Вона була нагороджена Орденом Онтаріо, Орденом Канади, почесними ступенями Університету Калгарі, Університету Торонто, Університету Трента, Університете Альберти та Університет Ніпісінга, отримувала почесну стипендія від Коледжу мистецтв та дизайну Онтаріо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ CONOR.Sl
  2. ↑ Doris McCarthy Gallery UTSC. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 1 березня 2021.
  3. ↑ Artist Doris McCarthy dies at 100. CBC News. 25 листопада 2010. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 25 листопада 2010.
  4. ↑ Micallef, Shawn (23 серпня 2019). Why Scarborough is Toronto at its town-and-country best. Toronto Star. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
  5. ↑ Members since 1880. Royal Canadian Academy of Arts. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 11 вересня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Доріс_Маккарті&oldid=44275307