Дор (почуття)
| Дор | |
| Офіційна мова | румунська |
|---|---|
Дор (вимовл. /dor/, від лат. Dolus — походить від Dolor — біль[1]) — це слово румунського походження, що виражає суміш почуттів[2]: ностальгії, меланхолії[3], болю, радості[1] та означає постійне нестримне бажання знову побачити щось або когось, дорогого серцю, і заново пережити минулі приємні моменти.
У французькій мові[4] не існує прямого відповідника, проте Мірча Гога дав визначення слову «dor» як: «туга» (фр. «ardente langueur») або як «почуття суму, радості, вічної ніжності, бажання, гіркоти та нерозділеного кохання[5]».
Ізабела Васіліу-Скраба дала своє визначення «dor», як «почуття душі», тобто «тривожність, обволікаюча меланхолія, ностальгія, що заколисує думки, вічна жага жити та кохати[5]».
Спільнокореневе слово «doina» використовується, щоб обговорювати поетичні твори румунського фольклору, розповідаючи про перипетії життя[3][5].
Серед звичних факторів, що призводять до появи «dor», такі:
- відсутність поряд близьких (родини та друзів);
- смерть близької людини;
- довге перебування на далекій відстані від місць, що дорогі серцю людини;
- припинення звичного заняття (роботи, навчання, відпочинку, спорту тощо);
- згадка про приємні моменти;
- відсутність речі, що важлива людині.
У португальській мові слово «saudade» близьке за смислом до слова «dor»[6]
У іспанській мові термін «añoranza» означає: "з сумом згадувати про відсутність або втрату певної людини чи речі, що була близька серцю.
У словацькій мові слова «clivota» чи «cnenie» позначають ностальгію за чимось, що викликає сум. Те ж саме тлумачення має німецьке слово «Sehnsucht».
У амхарській мові «tezeta» містить у собі той самий сенс, як і «assouf» у тамашекській. Останні два також позначають музичні стилі.
У галлійській слово «hiraeth» близьке за значенням до «dor» і мова йде так само про ностальгію, пов'язану з певною людиною чи часом.
«„Дор“ — сукупність ніжності та ностальгії, кохання та самотності, розчарування та віри в життя, казковості сну та прив'язаності до реальності» — Франсуа Перу «Економіка та культура Румунії»[7]
- ↑ а б Bălan-Osiac, Elena (1977). La solitude nostalgique dans la poésie roumaine, espagnole et portugaise, Minerva (французька) . с. 100, 104.
- ↑ Vessereau, M. (1930). Les Presses Universitaires de France (французька) . с. 20-21 & 24.
- ↑ а б Boullet, Héloïse (2014). Nous, notre Musique, on n'en parle pas (французька) . Éditions du Panthéon. ISBN 978-2-7547-2499-9.
- ↑ Genton, François (2004). La guerre en chansons (французька) . Grenoble, Univ. Stendhal-Grenoble 3. с. 233. ISBN 2-9518441-0-7.
- ↑ а б в Goga, Mircea (2004). Une île de latinité: culture, civilisation, langue et littérature roumaines (французька) . Presses Paris Sorbonne. с. 385. ISBN 978-2-84050-327-9.
- ↑ Cahiers roumains d'études littéraires (французька) . Éditions Univers. 1982. с. 144—145.
- ↑ Perroux, François (1970). La Roumanie économique et culturelle (французька) . Librairie Droz. с. 208. ISBN 978-2-600-04057-0.
