Доценко Віктор Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Доценко
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Петрович Доценко
Народження 10 грудня 1975(1975-12-10) (48 років)
  Київ, УРСР
Зріст 174 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція півзахисник, захисник
Юнацькі клуби
Україна «Зміна» (Київ)
Україна «Олімпік» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994 Україна «Карпати» 15 (0)
1994  Україна «Скала» 2 (0)
1995–1998 Україна «Шахтар» 0 (0)
1995  Україна «Скіфи» 4 (2)
1995–1996  Україна «Нива» (Т) 22 (0)
1996  Україна «Металург» (Д) 15 (1)
1997  Україна «Кривбас» 11 (0)
1998  Україна «Сталь» (А) 1 (0)
1998  Україна «Миколаїв» 12 (1)
1999–2002 Україна «Ворскла» 103 (4)
2003–2006 Україна «Чорноморець» 77 (0)
2006 Україна «Зоря» 13 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Петрович Доценко (нар. 10 грудня 1975, Київ, СРСР) — колишній український футболіст, півзахисник та захисник. Відомий, здебільшого, виступами за полтавську «Ворсклу» та одеський «Чорноморець».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Віктор Доценко почав займатися футболом у київській СДЮШОР «Зміна». Продовжив навчання в київському спортінтернаті (тренер — Федір Медвідь). Наступною командою Віктора був аматорський клуб «Олімпік».

Після завершення навчання в спортінтернаті, Федір Медвідь відправив Віктора і ще кількох хлопців на збори до Львова. Після оглядин у «Карпатах», Мирон Маркевич вирішив підписати з Доценко контракт строком на один рік. 15 травня 1994 у складі «Карпат» у матчі з вінницькою «Нивою» дебютував у вищій лізі чемпіонату України.

Після закінчення контракту з львівською командою, Віктора запросили в Донецьк. Заграти в «Шахтарі» виявилося не так просто. У складі «гірників» у той час грали сім кандидатів у національну збірну, багато хлопців також виступали за українську «молодіжку». Доценко зіграв всього 2 матчі у розіграшах Кубка України і був відправлений в оренду. Пограв у командах «Скіфи» (Львів), «Нива» (Тернопіль), «Металург» (Донецьк), «Кривбас», «Сталь» (Алчевськ), «Миколаїв»[1].

1999 року Анатолій Коньков, який перейшов з «Миколаєва» у «Ворсклу» забрав Доценко і Сергія Онопко разом з собою. У полтавській команді зіграв більше 100 матчів, виступав в Кубку УЄФА 2000-01 (3 гри). У 2002 році покинув команду через затримку заробітної плати[2]. Далі виступав у «Чорноморці» (обирався капітаном команди)[3] та луганській «Зорі»[4].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Виступав за юнацьку збірну України U-18[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. СК «Миколаїв» поступово перетворюється на філію «Шахтаря» [Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine.]; «Спорт-Експрес», 13 серпня 1998(рос.)
  2. Футболісти «Ворскли» погрожують страйком [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]; www.ua-football.com, 15 жовтня 2002(рос.)
  3. Віктор Доценко залишається капітаном «Чорноморця» [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]; www.ua-football.com, 14 липня 2004(рос.)
  4. Володимир Безсонов: Ціль у «Зорі» одна — закріпитися в еліті [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]; www.ua-football.com, 29 серпня 2006(рос.)
  5. Голи Шевченка і Зеєдорфа, загублений багаж, епопея із гімном: Україна – Нідерланди у Львові, як це було у 1994-му. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 22 січня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]