Драгомирецький Антін Григорович
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c9/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.png/220px-%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.png)
Драгомире́цький Анті́н Григо́рович (* 1887 — † 16 січня 1938) — український політичний діяч, що народився в селі Зводіївка (нині — Володимирівка) Сквирського повіту на Київщині.
Член Української соціал-демократичної робітничої партії з 1906 року, діяч профспілкового руху, один із керівників Спілки деревообробників. За політичну діяльність у 1915 році засуджений до 5-річного ув'язнення.
Від 1917 очолював Український робітничий клуб і Київський комітет УСДРП. Член Української Центральної Ради й Малої ради від УСДРП, Всеукраїнської ради робітничих депутатів. Належав до лівого крила УСДРП, був серед засновників партії «незалежників».
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/50/%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97%29.png/220px-%D0%94%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%97%29.png)
На установчому з'їзді Української комуністичної партії, що відбувався з 22 по 25 січня 1920 року обраний головою партії. Після розпуску УКП приєднався до КП(б)У. Від 1925 року — член правління Українського тресту сільськогосподарського будівництва.
У 1925 та 1926 роках — член ВУЦВК. Автор публікацій у «Вістях українських економістів».
У 1930-х роках, коли проживав у Харкові та працював на посаді інженера-технолога деревообробного підприємства, був репресований: 26 жовтня 1937 р. зазнав арешту. За вироком Трійки Київського управління НКВС Драгомирецького Антона Григоровича 31 грудня 1937 р. було засуджено до страти, а 16 січня 1937 року — вирок приведено у виконання.
Посмертно реабілітований 27 січня 1989 року.
- Т. С. Осташко. Драгомирецький Антін Григорович [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 459. — ISBN 966-00-0405-2.
- В. Ф. Верстюк, Т. С. Осташко. Драгомирецький Антін Григорович [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Курас І. Ф., Повчальний урок історії: (Ідейно-політичне банкрутство Української соціал-демократичної робітничої партії) // Київ: «Політвидав України», — 1986
- Українська Центральна Рада. Документи і матеріали // Київ: «Наукова Думка», — 1996
- Верстюк В., Осташко Т., Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник // Київ: «Наукова Думка», — 1998
- Драгомирецький Антін Григорович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.