Драчка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
- Драчка — розмовне позначення місця, де оббирають кого-небудь, а також форми оббирання, здирства (також заст. дра́ча)[1][2].
- Драчка — розмовне слово, що означає «збройна сутичка, бій»[1] (відоме також застаріле дра́ча в значенні «сварка»)[2].
- Драчка — застаріле слово, що означає схильність до сварки («Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув»)[3].
- Драчка — діалектна назва просорушки[1].
- Драчка — застаріла назва лісопильні (пиляр називався «драчем»)[3][4].
- Драчка — застаріле слово, що означало «дошка»[3].
- Драчка — теслярський вимірювальний інструмент, рід рейсмуса[3].
- ↑ а б в Драчка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б Драча // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б в г Драчка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Драч // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.