Перейти до вмісту

Древецький Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Древецький Володимир Володимирович
Діяльністьпедагог
Alma materКиївський національний університет технологій та дизайну
ЗакладНУВГП
Науковий ступіньдоктор технічних наук

Древецький Володимир Володимирович — доктор технічних наук, професор, віце-президент Інженерної академії України, завідувач кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій

Освіта і професійний шлях

[ред. | ред. код]

1971 р. — закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості;

з 1972 по 1975 рік навчався в аспірантурі кафедри автоматизації хіміко-технологічних процесів Львівського політехнічного інституту;

1976 р. — кандидат технічних наук за спеціальністю «Прилади та методи вимірювання механічних величин»;

з 1975 по 2005 рік працював на кафедрі електротехніки та автоматики НУВГП;

1980 рік — доцент кафедри електротехніки та автоматики;

з 2005 по 2008 рік навчався в докторантурі на кафедрі інформаційних технологій Національного авіаційного університету;

2009 р. — доктор технічних наук за спеціальністю «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин»;

2009–2011 рр. працював на посаді професора кафедри електротехніки та автоматики НУВГП;

з 2011 року — завідувач кафедри приладобудування, електротехніки та інформаційних технологій.

з 2013 року — завідувач кафедри автоматизації, електротехнічних та комп'ютерно-інтегрованих технологій.

Педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

викладає дисципліни «Монтаж, налагодження та експлуатація систем автоматизації», «Спеціальні вимірювання і прилади» та «Основи наукових досліджень» для студентів спеціальності «Автоматизоване управління технологічними процесами»; керує дипломним проектуванням спеціалістів, науковими роботами магістрів спеціальності АУТП та аспірантів за спеціальністю «Прилади і методи контролю та визначення складу речовин».

Наукова діяльність

Головний науковий напрямок — розробка методів і приладів для неперервного автоматичного контролю фізико-механічних параметрів ньютонівських та неньютонівських рідин, а також показників якості нафтопродуктів. Автор понад 200 наукових праць, в тому числі 1 монографії, 2 навчальних посібників і 51 авторських свідоцтв та патентів, значна частина яких впроваджена у виробництво. Головні наукові праці присвячені розробці гідродинамічного методу контролю в'язкості, густини і реологічних характеристик рідин та створенню промислових автоматичних аналізаторів вказаних параметрів. Підготував 2 кандидатів технічних наук та 7 магістрів.

Організаційна діяльність

2003 р. — академік Інженерної академії України, голова Рівненського обласного відділення; 2005 р. — віце-президент Інженерної академії України; 2008–2013 рр. — член оргкомітету Міжнародної науково-практичної конференції «Інтегровані інтелектуальні робототехнічні комплекси»; 2009–2010 роки — позаштатний радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України; 2010–2013 роки — член робочої групи ОБСЄ, ЮНЕП і ЄЕК ООН по проекту «Зниження вразливості до екстремальних повеней і змін клімату в басейні річки Дністер»; 2010 р. — член керівного комітету «Національного політичного діалогу з інтегрованого управління водними ресурсами в Україні» під егідою ЄЕК ООН і ОБСЄ.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

2007 р. — срібна медаль ім. А. М. Підгорного за значний внесок у розвиток Інженерної академії України; 2008 р. — медаль «За сприяння Збройним Силам України»; 2008 р. — Почесна грамота Національного авіаційного університету; 2009 р. — «Людина року — 2009» НУВГП, занесений на Дошку Пошани; 2010 р. — Почесна грамота Рівненської обласної державної адміністрації; 2010 р. — Подяка ректора НУВГП.

Джерело

[ред. | ред. код]