Дресирування
Дресирування (від фр. dresser — виправляти, навчати) — комплекс навчальних дій над тваринами для вироблення і закріплення різних умовних рефлексів і навичок.
Дресирування може проводиться з метою розвитку дружніх відносин, формування адекватної поведінки тварини для її перебування серед людей, пошуку матеріальних об'єктів будь-якого типу, захисту в певних обставинах, або розваги.
Однією з циркових професій є професія дресирувальника.
Основа дресирування тварин – в створенні умовних рефлексів, згідно з вченням І. П. Павлова про вищу нервову діяльність. Використовуючи різноманітні подразники, такі як звуки, їжа, сигнали та механічні дії, дресирувальник закріплює у тварини потрібну реакцію – неординарну дію.
Безбольовий (заохочувальний) метод є одним з найбільш розповсюджених методів дресирування тварин. Зокрема, Національний цирк України використовує виключно цей метод та закликає до його обов’язкового запровадження [1]. Метод полягає у вивченні поведінки тварини, відокремленні певних надзвичайних рухів, та їх закріпленні за допомогою годування та ласкавого поводження.
Вперше цей метод був використаний у цирку колегами Карла Хагенбека. У Росії безбольові принципи роботи з тваринами започаткував та розвив Володимир Дуров. На основі вчень Сеченова і Павлова він виявив надзвичайну ефективність роботи з тваринами за принципом годування, а не силового змушення.
- ↑ У Київському цирку популяризують гуманне ставлення до тварин. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 30 липня 2013.
- Дресирування // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Методика дресирування собак [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
- Загальне дресирування [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України
- Хендлінг
 |
