Дрифтова теорія

Ератичні валуни. Північна Естонія

Льодовиковий транспорт з валунів. Валуни ілюструють відступ (танення) льодовика.

Четвертинне зледеніння. Поширення льодового покрову в Північній півкулі в період останнього льодовикового максимуму

Дрифтова теорія  (рос. дрифтовая теория, англ. drift theory, нім. Drifttheorie f) — теорія, згідно з якою валуни, які зустрічаються у четвертинних відкладах північних районів Європи, Азії і Північної Америки, розносилися айсбергами, які плавали по гіпотетичному морю. Її висунув у середині XIX ст. англійський вчений Ч.Лаєл. Наприкінці XIX ст. її спростувава П.Кропоткін, який довів льодовикове походження валунів.

Синонімічний вираз: Дрифтова теорія походження валунів.

Див. також

• Мобілізм
• Ератичні валуни
• Льодовикова штриховка

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Имбри Дж., Имбри К. П. Тайны ледниковых эпох: Пер. с англ./Под ред. Г. А. Авсюка; Послесл. Г. А. Авсюка и М. Г. Гросвальда.-М.: Прогресс, 1988.-264 с [1]
• В.Н. Калякин БЫЛ ЛИ ЛЕДНИКОВЫЙ ПЕРИОД? [Архівовано 27 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Дрифтова теорія [Архівовано 23 листопада 2010 у Wayback Machine.]
• Краткая географическая энциклопедия, Том 1/Гл.ред. Григорьев А.А. М.:Советская энциклопедия - 1960, с.564.