Друге дихання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Друге дихання
Основна інформація
Жанррок-музика, блюз, біг-біт
Роки1977–1999
КраїнаСРСР СРСР, Україна Україна

Друге дихання — київський біґ-біт гурт, створений в червні 1966 р.

Історія

[ред. | ред. код]

Першими музикантами гурту були: Олег Слободенко (гітара, тепер відомий поп-співак, народний артист України), Сергій Чаришников (ударні), Михайло Ніколаєв (бас-гітара) та Володимир Ткалич (гітара). Крім каверів на пісні Beatles, The Hollies[1] та Beach Boys[2], вони також складали власні композиції й робили обробки народних.[1] Разом з гуртом The Once, у той час вони були одним з провідних колективів у Києві.[2] Ансамбль отримав перший приз на другому київському фестивалі біґ-біту в жовтні 1967 р. Навесні 1968 р. вони влаштуватися в Укрконцерт завдяки наявності відмінної як на той час звукової апаратури, і виступали під офіційною назвою «Веселі шпаки» (замість М. Ніколаєва до гурту прийшов Ігор Федосюк). «Веселим шпакам» вдалось проіснувати на офіційній сцені недовго через незадоволення центральної влади, — на них звернули увагу в Москві після одного з концертів (наприкінці 1968 р.). Після цього вони пішли у підпілля.

Навесні 1969 р. О. Слободенко і С. Чаришников, об'єднавшись з екс-музикантами гурту The Once, створили професійний ВІА «Граймо!», що супроводжував співачку Юлію Пашковську у програмах Тарапуньки та Штепселя.[1] Але музика гурту була не просто супроводом і багато слухачів приходили послухати саме їхню музику. Протягом тих років Сергій Чаришников виношував ідею перенесення на наш ґрунт справжнього блюзу — з усіма його нюансами й особливостями. Він вивчав історію блюзу від самого його початку, дізнаючись не лише про саму музику, але й про культуру в якій вона створювалась. Захоплювався творчістю John Mayall & the Bluesbreakers, чудово знав і вивчав корінний негритянський блюз.[2]

З середини 80-х коментатор Держтелерадіо Олег Слободенко став відомим естрадним композитором — його пісні співають Тамара Гвердцителі, Катя Семенова, Софія Ротару, Лев Лещенко, Василь Зінкевич, Алла Кудлай та Краяни.[3]

Після довгої перерви група зібралась знову на початку 90-х. Основою їхньої музики була творчість Рея Чарлза і Джона Майяла. Тодішній склад гурту це — гітаристи Олександр Кузнєцов, Олег Федченко, барабанщик Юрій Забара і Сергій Чаришников. Хоча після цього гурт змінював свій склад, але музика продовжувала залишатись в дусі блюзу. Вони виступали спільно з харківським гуртом Дощ збираючись створити в Києві блюз-клуб. І вони його створили. 1996 року групі виповнилось 30 років. Друге дихання мав постійні концерти в клубі «Баді-Гай». Тодішніми музикантами гурту були Стас Луцький, гітарист Володимир Герасимович, барабанщик Володимир Михальченко. Також деякий час разом з гуртом виступав Михайло Алєксєєв — гітарист Братів Карамазових. Зі старих музикантів залишились Григорій Махно, Євген Новицький, Олександр Кузнєцов. [2]

Після смерті Чаришникова 1999 року, гурт виступає під назвою «The Second Breath Blues Band» (Герасимович, Кузнецов, Михальченко, Луцький, Махно)[3]

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Друге дихання. Save the Blues. 2007.[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Олексій БОЙКО. Становлення української музики: біг-біт.
  2. а б в г Олександр Євтушенко. "Легенди химерного краю".Українська рок-антологія.
  3. а б Друге Дихання на сайті http://kmstudio.com.ua/.
  4. альбом «Друге дихання. Save the Blues.» на сайті umka.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.

Бібліографія та джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]