Друзь Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Друзь Олександр Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження1 серпня 1995(1995-08-01)
Любашівка
Смерть16 серпня 2014(2014-08-16) (19 років)
Благодатне
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 28 ОМБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Друзь.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Дру́зь (нар. 1 серпня 1995(19950801) — 16 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

[ред. | ред. код]

Народився 1995 року в смт Любашівка (Одеська область). Закінчив любашівський НВК «Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів — гімназія»; любашівський філіал профтехучилища, здобув спеціальності електрика й механіка, працював у фермерському господарстві «Основа-2». Дістав повістку, у військкоматі повідомили, що його призвуть навесні 2014-го, Олександр розрахувався з роботи, налаштувався на службу та підписав контракт. Спочатку потрапив у групу снайперів, потім перевівся в танкісти. Солдат, механік-водій 28-ї окремої механізованої бригади. Затримав порушника кордону, 17 квітня батьки отримали подяку командира частини.

З липня 2014-го перебував у зоні бойових дій. Загинув під час обстрілу, вчиненого терористами з РСЗВ «Град» біля села Благодатне (Амвросіївський район). Тоді ж полягли Віктор Булавенко, Костянтин Костенко, Микола Прудій, Олександр Топал й Олександр Цибульський.

Без Олександра лишились мама та сестра.

Похований у Любашівці 23 серпня 2014 року з військовими почестями.[1]

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (15.5.2015, посмертно)
  • 17 жовтня 2014-го в Любашівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Олександру Друзю.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 8, місце 32.
  • Вшановується 16 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[2]
  • найменовано вулицю Друзя Олександра в смт Любашівка
  • присвоєно звання Почесний житель смт Любашівка.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Герохї Одещини
  2. ↑ Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях! В Міноборони вшанували загиблих захисників
  3. ↑ У Любашівській громаді відбулося вшанування пам'яті загиблого воїна АТО Олександра Друзя

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Друзь_Олександр_Олександрович&oldid=43783000