Друкарня Кульженка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Будинок типолітографії «С. В. Кульженко» на вулиці Пушкінській № 4. Тут виготовлялися перші українські паперові банкноти та діяла Експедиція заготовок державних паперів. Літографія поч. ХХ ст.

Друка́рня Кульже́нка — друкарня, заснована Стефаном Кульженком у 1879 році в Києві. Друкарня займалася випуском книг, газет, журналів, а також друком державних і приватних документів. Вона відіграла важливу роль у книговиданні та поширенні української літератури в кінці XIX — на початку XX століття. У цій друкарні в 1918 році виготовляли перші гроші Української Народної Республікикарбованці.

Історія

[ред. | ред. код]

Друкарня була заснована у 1879 році, коли Стефан Кульженко отримав дозвіл на відкриття власного друкарського підприємства. Навесні 1879 року Кульженко придбав у Василя Тарновського ділянку землі в Києві (нині це територія будинку № 4 на вул. Євгена Чикаленка, тоді Новоєлизаветинській) за ціною 8 крб за 1 квадратний сажень (площа ділянки — 666 кв. сажнів) і почав там будівництво нової друкарні[1]. 15 серпня 1880 року завершив будівництво друкарні (її будівля згоріла 1941 року[2]). Спочатку це була невелика друкарня, однак з часом вона перетворилася на потужний центр книговидання і друку. Кульженко активно впроваджував нові технології, що дозволило йому підвищити якість продукції.

Друкарня Кульженка видавала твори відомих українських письменників, таких як Іван Франко, Леся Українка, а також важливі наукові й історичні праці. Крім того, друкарня займалася випуском офіційних документів і листівок.

Після смерті Стефана Кульженка друкарня продовжувала функціонувати ще деякий час, але з приходом радянської влади вона була націоналізована. Проте спадок Кульженка живе в численних виданнях, що вийшли з його друкарні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гамоля Н. «Друкарська» слава Стефана Кульженка [Архівовано 11 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Галицькі контракти. — 2003. — № 12. — березень.
  2. Родик Костянтин. Біографія-підручник [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 2010. — № 183. — 2 жовтня.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Махун С. Стефан Кульженко — некоронований цар друкарської справи [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2004. — № 32 (507). — 14 серпня.
  • Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі: літ.-публіц. вид. — К. : Фенікс, 2008. — С. 78—82. — ISBN 978-966-8567-13-1.
  • Стефан Васильович Кульженко // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
  • Васильев В. С. Полвека у печатного станка. — К., 1904. (рос.)
  • Рожановский В. Книгоиздатель Кульженко [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Зеркало недели. — 1996. — № 50 (115). — 14 грудня. (рос.)
  • Валігура І. М. Друкарська слава киянина Стефана Кульженка (1837—1906) // Подільський книжник. — Вінниця, 2015. — Вип. 6/7. — С. 13–28.