Дрізд мандаринський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрізд мандаринський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Дрізд (Turdus)
Вид: Дрізд мандаринський
Turdus mandarinus
Bonaparte, 1850
Синоніми
Turdus maximus mandarinus
Посилання
Вікісховище: Turdus mandarinus
Віківиди: Turdus mandarinus
МСОП: 103888237
NCBI: 486387

Дрізд мандаринський[2] (Turdus mandarinus) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Гніздиться на території Китаю і на зимівлю мігрує на південь, досягаючи Бутану, Південної Кореї, Камбоджі, Гонконгу, Індії, Японії, Лаосу, М'янми, Непалу, Шрі-Ланки, Тайваню, Таїланду та В'єтнаму. Його природними середовищами існування є ліси помірного поясу, луки та чагарники, а також поля, плантації та сільські сади.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • T. m. mandarinus гніздиться на більшій частині південного, центрального та східного Китаю.[3] Це частковий мігрант до Гонконгу та на південь до Лаосу та В'єтнаму. Самець темно-чорний, а самиця подібна, але коричневіша та блідіша на нижній частині.[4] Підвид вирізняється більшим розміром.[5]
  • T. m. sowerbyi, названий на честь Джеймса Совербі, британського натураліста та ілюстратора, розмножується від східного Сичуаня до Гуйчжоу. Він частково перелітний, деякі особини проводять зиму в південному Китаї та північному Індокитаї. Він нагадує mandarinus, але менший і темніший знизу.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2018). Turdus mandarinus: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 1 вересня 2024
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. MacKinnon, J., & Phillipps, K. (2000). A Field Guide to the Birds of China. Oxford University Press. Oxford. ISBN 0-19-854940-7
  4. Robson, Craig (2004). A Field Guide to the Birds of Thailand. New Holland Press. ISBN 1-84330-921-1. p228
  5. а б Collar, N. J. (2005). Common Blackbird (Turdus merula). p. 645 in: del Hoyo, J., Elliott, A., & Christie, D. A. eds. (2005) Handbook of the Birds of the World. Vol. 10. Cuckoo-shrikes to Thrushes. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 84-87334-72-5