Дрімлюга мангровий
| Дрімлюга мангровий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Gactornis enarratus G.R. Gray, 1871 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Caprimulgus enarratus | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Дрімлюга мангровий[3] (Gactornis enarratus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)[4]. Ендемік Мадагаскару. Раніше цей вид відносили до роду Дрімлюга (Caprimulgus), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження його було переведено до новоствореного монотипового роду Мангровий дрімлюга (Gactornis).
Родова назва Gactornis утворена комбінацією чотирьох букв G, A, C і T, які використовуються для позначення чотирьох нуклеотидів ДНК, і грецького слова ornis, що означає «птах».
Ендемік Мадагаскару. Трапляється в густих лісах на сході та північному заході острова. Мешкає у тропічних та субтропічних вологих лісах та мангрових лісах.
Птах завдовжки 24 см, вагою 54 г. Оперення верхньої частини темно-коричневе з жовтими плямами, нижня частина тіла сіро-коричнева з коричнево-чорними плямами. На шиї є іржасто-коричневий комір.
Птах спить на землі протягом дня, часто парами. Харчується переважно комахами. Сезон розмноження триває з вересня по грудень. Гнізда облаштовує серед заростів папороті або на низьких кущах, часто на узліссі чи лісових стежках.
- ↑ BirdLife International (2016). Gactornis enarratus. The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22690000A93256391. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22690000A93256391.en. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.
- ↑ K. L. Han, M. B. Robbins, M. J. Braun: A multi-gene estimate of phylogeny in the nightjars and nighthawks (Caprimulgidae). In: Molecular phylogenetics and evolution. Bd. 55, Nr. 2, Mai 2010, S. 443–453, doi:10.1016/j.ympev.2010.01.023, PMID 20123032.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 02 травня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
